Ed altre storie - Amedeo Minghi

Vedi, non era facile da dire, questo silenzio da chiarire, serviva tempo per

cercavo chiare parole che dentro un respiro arrivassero a te.

Sono, come un disegno non finito, in mezzo a un mare scolorito ma sto parlando

di me anche se canto nel mondo l’amore profondo che sento per te.

per noi.

possibile che siamo ancora noi.

a vivere di cuore questa vita che sale,

poi cresce e va via.

Ma tu dimmi quello che pensi nel guardarmi, che sono scomodo lo so mi perdo in

mille illusioni spostando i confini ogni volta pi in l.

E mi stupisco nell’aprire le tue finestre a tanto sole mi manca il fiato quando

poi ti devo ancora cantare in canzoni d’amore quelle che non ho scritto davvero

su noi su di te su di me.

Vedi, non era facile da fare, ma non c' resa nel mio dare e non arretro di un p

non ho mai detto a nessuno che ho amato qualcuno cos come te.

Vorrei frugare

dentro al cuore tuo sul mio a vivere e dividere la vita non basta, non questa,

non pi.

Ma ci pensi lo fai tra sguardi cos intensi che hai gli occhi lucidi lo so li

avevi mentre sognavi aspettando l’estate per quando verr.

E della luce del mattino risplenderemo nel cammino ed altre storie scriver le

devo ancora cantare in canzoni d’amore quelle che non ho scritto davvero su noi

su di te su di me.

Che hai gli occhi lucidi lo so.

ti sto parlando di me.

non ho mai detto a

nessuno che ho amato qualcuno cos come Te.

(Grazie a *Carmen* per questo testo)

Бачиш, це було нелегко сказати, цю тишу розчистити, потрібен був час

Я шукав чітких слів, які б дійшли до вас на одному диханні.

Я, як незакінчений малюнок, посеред знебарвленого моря, але я говорю

про себе, навіть якщо я співаю у світі про глибоку любов, яку відчуваю до тебе.

для нас.

можливо, ми все ще ми.

жити цим зростаючим життям від серця,

потім росте і йде.

Але ти говориш мені, що ти думаєш, дивлячись на мене, що мені незручно, я знаю, що я гублюся в собі

тисяча ілюзій щоразу зсуваючи межі.

І я дивуюся, коли я відкриваю твої вікна для такої кількості сонця, що я задихаюся, коли

тоді я маю ще співати тобі пісні про кохання, які я насправді не написав

про нас про вас про мене.

Розумієте, це було нелегко зробити, але я не віддаю перевагу, і я не відступаю

Я ніколи нікому не казав, що любив когось так, як ти.

Хотілося б покопатися

всередині твого серця на моєму жити і ділитися життям недостатньо, не це,

не більше.

Але ти думаєш про це, ти робиш це між поглядами настільки напруженими, що твої очі світяться, я знаю

ти мав, поки мріяв, чекав, що прийде літо.

І від ранкового світла ми будемо світити в дорогу, і інші історії напишуть їх

Мені досі треба співати пісні про кохання, яких я насправді не писав про нас

про тебе про мене.

Я знаю, що твої очі світлі.

Я говорю тобі про себе.

Я ніколи не казав

ніхто, щоб я когось любив так добре, як Тебе.

(Дякую * Кармен * за цей текст)