Манечка - Алёна Свиридова

Наш рассказ вполне серьезен: родилась в одном колхозе, расцвела подобно розе

Манечка.

Как ни глянь — красива очень: алы губы, сини очи, косы русы, ну, короче,

Манечка.

Маню часто награждали, парни все по ней страдали, старики ей вслед кричали: «Манечка!»

Видят все талант особый, пусть-ка едет на учебу, агрономом стала, чтобы Манечка.

Что ж, пошлем, колхоз не беден, в председательской Победе, в институт в столицу

едет Манечка.

Шлют подарки ей из дома, нежно пишут: «Ждем с дипломом.

Возвращайся агрономом,

Манечка».

Пишут, пишут — нет ответа, едут, ищут Маню где-то, разыскали.

Ты ли это,

Манечка?

Нет бровей, исчезли косы, в кукиш сбиты, цвета проса, рот желтее абрикоса.

Манечка!

Говорит всерьез она им: «Я, простите-ль, вас не знаю, я теперь совсем иная

Манечка.

Жить хочу в кругу семьи я, мне чужда периферия, не поеду — есть другие.

Манечка!

Мне диплом вообще не нужен, я живу на средства мужа, вам известно,

где он служит?

Манечка!

Земляки на миг смутились, говорят: «Скажи на милость, что с тобою приключилось,

Манечка?»

Аль забыла, чья ты родом, разорвала связь с народом!

Ну, так все, живи уродом,

Манечка!

Весь рассказ, ан нет морали, вы такую не видали?

А она, возможно, в зале, Маня, Маня, Манечка!

Наша розповідь цілком серйозна: народилася в одному колгоспі, розцвіла подібно до троянди

Манечка.

Як ні глянь — дуже гарна: али губи, сині очі, коси руси, ну, коротше,

Манечка.

Маню часто нагороджували, хлопці все по неї страждали, старі їй слідом кричали: «Манечка!»

Бачать все талант особливий, нехай їде на навчання, агрономом стала, щоб Манечка.

Що ж, пошлемо, колгосп не бідний, у головній Перемозі, в інститут у столицю

їде Манечка.

Шлють подарунки їй із будинку, ніжно пишуть: «Чекаємо з дипломом.

Повертайся агрономом,

Манечка».

Пишуть, пишуть — немає відповіді, їдуть, шукають Маню десь, розшукали.

Чи це ти,

Манечка?

Немає брів, зникли коси, в дулю збиті, кольори проса, рот жовтіший за абрикос.

Манечка!

Говорить всерйоз вона їм: «Я, вибачте, вас не знаю, я тепер зовсім інша

Манечка.

Жити хочу в колі сім'ї я, мені чужа периферія, не поїду є інші.

Манечка!

Мені диплом взагалі не потрібен, я живу на кошти чоловіка, вам відомо,

де він служить?

Манечка!

Земляки на мить зніяковіли, кажуть: «Скажи на милість, що з тобою трапилося,

Манечка?

Аль забула, чия ти родом, розірвала зв'язок з народом!

Ну, то все, живи виродком,

Манечка!

Всю розповідь, а немає моралі, ви таку не бачили?

А вона, можливо, в залі, Маня, Маня, Манечка!