Колыбельная Self - Алёна Свиридова

В эту ночь только ветер стучался ко мне и металась неясная тень по стене.

Я пыталась уснуть, но кричала во сне, и оставила эти попытки.

Засыхал на тарелке нарезанный хлеб, день был ясен и пуст и отчаянно нелеп,

И сползал по паркету, на запад, с терпеньем улитки.

Припев:

Я хотела стать белой холодной стеной

И не знать, что тебя нету рядом со мной,

Но отчаяния липкие пальцы

Поправляли на мне одеяльце.

В эту ночь только ветер стучался ко мне и мерцал телевизор напротив в окне.

Я пыталась уснуть, но кричала во сне и оставила эти попытки.

Серый кот выгнул спину, зажмурив глаза, если б мог говорить, он, наверно б,

сказал,

Что все наши невзгоды достойны лишь легкой улыбки.

Припев:

Я хотела стать белой холодной стеной

И не знать, что тебя нету рядом со мной,

Но отчаяния липкие пальцы

Поправляли на мне одеяльце.

Засыпай скорей, странная девочка.

Жизнь играет с тобой в «дурачка».

Цієї ночі тільки вітер стукав до мене і металася неясна тінь по стіні.

Я намагалася заснути, але кричала уві сні, і залишила ці спроби.

Засихав на тарілці нарізаний хліб, день був ясний і порожній і відчайдушно безглуздий.

І сповзав по паркету, на захід, з терпінням равлика.

Приспів:

Я хотіла стати білою холодною стіною

І не знати, що тебе нема поруч зі мною,

Але відчаю липкі пальці

Поправляли на мені ковдру.

Цієї ночі тільки вітер стукав до мене і мерехтів телевізор навпроти вікна.

Я намагалася заснути, але кричала уві сні і залишила ці спроби.

Сірий кіт вигнув спину, заплющивши очі, якщо б міг говорити, він, напевно б,

сказав,

Що всі наші негаразди варті лише легкої посмішки.

Приспів:

Я хотіла стати білою холодною стіною

І не знати, що тебе нема поруч зі мною,

Але відчаю липкі пальці

Поправляли на мені ковдру.

Засинай швидше, дивна дівчинка.

Життя грає з тобою в «дурня».