Die Welt bewegt sich - Alles Mit Stil

Es wird wärmer da draußen, der letzte Schnee schmilzt

Jeder Sonnenstrahl, bewegt mich, die Vögel zwitschern

Nicht nur bei Twitter, und irgendwo dazwischen ich

Als einsamer Ritter, setz meine Sonnenbrille auf, das cool sein ist Show

Meine Welt eine Fassade, ich ertrage sie so, denn wer ich bin, weis niemand,

nicht mal ich selbst, kuck nicht mal kinder wachsen auf, in einer sicheren

welt, ein jeder scheißt auf moral, mich inbegriffen, blutflecken abgedeckt mit

pinselstrichen, kryptisch wie in blindenschriften, einsam auf ne insel flüchten,

wegsehen, keine ahnung wie das geht, wenn soviel menschen durch den dreck

gehen, jeder spricht und weis bescheid, keiner aber kennt das leid,

kannst du helfen, geht jetzt nicht, später mann, keine zeit, klar soweit und

ich versuchs grad und ihr, seid der letzte funken hoffnung, also tut was dafür

Die Welt bewegt sich, und dennoch steht sie still

Stein um Stein erbaut, Salz auf meiner haut

Die Welt bewegt sich, und niemand hält sie an

Machen wir weiter wie bislang

Fährt sie uns einfach an die Wand

Es wird kälter da draussen, die sonne erlischt, minus 10 grad ich frier,

im inneren, ich, atme ein, atme aus, wenns mir den atem verschlägt,

zerfällt hier alles zu staub, und wenn mein glaube mich irgendwie retten kann,

schwimm ich hinüber zu ihm, dem beckenrand, sieh all die freuden des lebens,

sind weggegangen, bin wie ein fisch in nem netz, der letzte fang,

weil die zeiger der uhr längst auf 0 sind, ist jeder rettungsversuch doch nur

unsinn, weil alles was uns nicht hart macht, nur umbringt, ist der schatten nur

das, was uns umringt, doch depressionen vergehen wie im whisky glas,

tabletten und rauch, ein bisschen schlaf, sind was ich brauch für den kick in

den tag, ich gehe nicht über los, sondern verrecke am start

Die Welt bewegt sich, und dennoch steht sie still

Stein um Stein erbaut, Salz auf meiner haut

Die Welt bewegt sich, und niemand hält sie an

Machen wir weiter wie bislang

Fährt sie uns einfach an die Wand

Es wird dunkler da draußen, kuck die Sonne ist weg

Bin am verhungern und schon wieder ist der Kühlschrank defekt, Mahnungen im

Postfach und kein Scheck ist gedeckt

Packe meine Koffer und zieh raus aus dem dreck

Ich, ich, ich kann nicht warten bis hier alles zerbricht

Welcher Kapitän verlässt schon dieses sinkende Schiff

Ich kann es nicht mehr und ich will es auch nicht

Rauche sie zum Filter, bis die Kippe erlischt

Was soll ich machen oder tun, kann nicht lachen oder schlafen, Keine Zeit für

Unterhaltung, ich beantworte mit Phrasen

Meine Lunge ist am pfeifen, meine Füße voller Blasen

Meine Schuhe haben Löcher und die Zähne ausgeschlagen

Die Gedanken sind am rasen, doch der Nebel schränkt sie ein

Hab ich irgendwas verbrochen, warum fühl ich mich so klein

Ich halte ein, und ich blicke Richtung Horizont

Und ich hoffe, dass die Sonne morgen wiederkommt

Die Welt bewegt sich, und dennoch steht sie still

Stein um Stein erbaut, Salz auf meiner haut

Die Welt bewegt sich, und niemand hält sie an

Machen wir weiter wie bislang

Fährt sie uns einfach an die Wand

Там стає тепліше, тане останній сніг

Кожен промінь сонця зворушує мене, пташки щебетать

Не тільки в Twitter, а десь між мною

Як лицар-одинак, надягаю мої сонцезахисні окуляри, бути крутим — для показу

Мій світ — це фасад, я мирюся з цим, тому що ніхто не знає, хто я

навіть я, дивіться, навіть не діти ростуть у сейфі

У світі, всім байдуже на мораль, у тому числі й на мене, криваві плями вкриті

мазки, таємні, як на шрифті Брайля, тікаючи самотні на острові,

Дивіться вбік, не уявляю, як це працює, коли так багато людей проходить крізь бруд

іди, всі говорять і знають, але ніхто не знає страждань,

Чи можете ви допомогти, не можу зробити це зараз, пізніше чоловік, немає часу, впевнений, наскільки і

Я намагаюся, а ти остання іскра надії, тож зроби щось із цим

Світ рухається, але він стоїть на місці

Побудований камінь за каменем, сіль на моїй шкірі

Світ рухається, і його ніхто не зупиняє

Давайте продовжимо, як і раніше

Вона просто штовхає нас до стіни

Там стає холодніше, сонце сходить, мінус 10 градусів морозу,

всередині, я вдихаю, видихаю, коли в мене перехоплює подих,

все тут розсипається на порох, і якщо моя віра зможе якось мене врятувати,

Я підпливаю до нього, біля басейну, бачу всі радості життя

пішов, як риба в сіті, останній улов,

оскільки стрілки годинника вже давно досягли нуля, кожна спроба порятунку лише справедлива

нісенітниця, бо все, що не робить нас важкими, лише вбиває — це лише тінь

що нас оточує, але депресія проходить, як у склянці віскі,

таблетки та дим, трохи поспати – це те, що мені потрібно, щоб почати

день, я не починаю спочатку, а вмираю на початку

Світ рухається, але він стоїть на місці

Побудований камінь за каменем, сіль на моїй шкірі

Світ рухається, і його ніхто не зупиняє

Давайте продовжимо, як і раніше

Вона просто штовхає нас до стіни

Там темніє, бачте, сонце зникло

Я голодую, а холодильник знову зламаний, нагадування в

Поштовий ящик і чек не покривається

Пакуй мої валізи і вибирайся з бруду

Я, я, я не можу дочекатися, коли все це розпадеться

Який капітан покидає цей тонущий корабель?

Я більше не можу і не хочу

Обкурюйте їх до фільтра, поки не згасне підор

Що мені робити чи робити, не можу ні сміятися, ні спати, немає часу

Розваги, відповідаю фразами

Мої легені свистять, ноги повні пухирів

У мене в черевиках дірки, а зуби вибиті

Думки мчать, але туман їх обмежує

Я зробив щось не так, чому я відчуваю себе таким малим

Я зупиняюся і дивлюся на горизонт

І я сподіваюся, що завтра сонце повернеться

Світ рухається, але він стоїть на місці

Побудований камінь за каменем, сіль на моїй шкірі

Світ рухається, і його ніхто не зупиняє

Давайте продовжимо, як і раніше

Вона просто штовхає нас до стіни