Atme den Regen - Alles Mit Stil

Die Decke sinkt, meine Wände werden enger

Wieder mal Zeit, was zu verändern

Viel zu lang keine Resultate, aber die Tage werden länger

Und länger schon nichts gemacht, worauf man stolz sein kann

Nie angekomm’n, aber trotzdem immer wieder neu anfang’n

Das Handy klingelt, aber scheiß drauf, lass' die Mailbox ran

Kapuze tief in meinem Gesicht, kein Bock auf Blickkontakt

Und der Wind ist kühl, die Augen trän'n

Es läuft mehr schleppend als zu geh’n

Druck auf meinen Schultern

Die Vergangenheit ist ein schweres Paket

Drückt mich tief in den Morast, warum fuckt mich alles ab?

Und keiner meiner Schritte bringt mich voran

Denn ohne den Willen auch keine Kraft

Mit dem Rücken zu Wand, mein Kopf zerplatzt

Das Blut will kochen, voller Hass

Der Himmel grau, die Straße nass

Aber der Regen kühlt mich ab

Der Himmel in grau, dunkle Wolken ziehen auf

Ich atme den Regen, ertrage das Leben

Der Himmel in grau, wäscht den Dreck von meiner Haut

Nur an Tagen wie diesen

Brechen meine Wurzeln den Beton wieder auf

Warum tut es heute noch viel mehr weh als sonst?

Mir war doch klar

Aus welcher Richtung der Dolch in meinen Rücken kommt

Rennen fällt schwerer, meine Beine stecken fest im Beton

Jedes einzelne Wort in meinem Kopf

Klingt nur noch nach traurigen Songs

Die Mauer wächst, der Panzer schließt sich

Weil zu viel einfach zu viel ist

Dunkelgrau meine Gefühle, wie der Himmel an Tagen wie diesen

Der Kragen ist zu eng und jeder Atemzug schwer

Das Stechen in meiner Brust wird von Mal zu Mal mehr

Ich will nur weg, vergess' den Rest

Wieso halbvoll?

Denn das Glas ist leer

Alle Träume irren nur tot geträumt in diesem Niemandsland umher

Also was will ich hier, wo alles verdirbt was man noch hat?

Ich könnte explodier’n vor Hass, aber der Regen kühlt mich ab

Der Himmel in grau, dunkle Wolken ziehen auf

Ich atme den Regen, ertrage das Leben

Der Himmel in grau, wäscht den Dreck von meiner Haut

Nur an Tagen wie diesen

Brechen meine Wurzeln den Beton wieder auf

Der Himmel in grau

Ich atme den Regen, ertrage das Leben

Der Himmel in grau, wäscht den Dreck von meiner Haut

Nur an Tagen wie diesen

Brechen meine Wurzeln den Beton wieder auf

Zu viele Krisen, man sieht sich selbst am Boden liegen

Keine Liebe an Tagen wie diesen, die Wolken brechen auf

Wie die Pflanzen aus dem Boden heraus

Also gib nicht auf, auch an Tagen wie diesen

Der Himmel in grau, dunkle Wolken ziehen auf

Ich atme den Regen, ertrage das Leben

Der Himmel in grau, wäscht den Dreck von meiner Haut

Nur an Tagen wie diesen

Brechen meine Wurzeln den Beton wieder auf

Der Himmel in grau

Ich atme den Regen, ertrage das Leben

Der Himmel in grau, wäscht den Dreck von meiner Haut

Nur an Tagen wie diesen

Brechen meine Wurzeln den Beton wieder auf

Стеля падає, мої стіни звужуються

Час знову щось змінити

Занадто довго немає результатів, але дні стають довшими

І вже давно не робив нічого, щоб пишатися

Ніколи не прибув, але все одно починаю знову і знову

Мобільний телефон дзвонить, але на хуй його, нехай відповість голосова пошта

Капюшон низько на моєму обличчі, я не бажаю зорового контакту

А вітер прохолодний, очі сльозяться

Це більш повільно, ніж ходьба

тиск на мої плечі

Минуле – це важкий пакет

Засовує мене глибоко в болото, чому мене все виїдає?

І жоден мій крок не веде мене вперед

Бо без волі немає сили

Стоячи спиною до стіни, моя голова вибухає

Кров хоче кипіти, повна ненависті

Небо сіре, дорога мокра

Але дощ мене охолоджує

Небо в сірі, темні хмари збираються

Я дихаю дощем, терплю життя

Небо в сірому, змиває бруд з моєї шкіри

Тільки в такі дні

Моє коріння знову розбиває бетон

Чому сьогодні болить набагато більше, ніж зазвичай?

Мені було зрозуміло

З якого боку кинджал входить мені в спину

Бігати важче, ноги застрягли в бетоні

Кожне слово в моїй голові

Це просто звучить як сумні пісні

Стіна росте, бак закривається

Тому що занадто багато – це просто забагато

Темно-сірі мої почуття, як небо в такі дні

Комір занадто тугий, і кожен вдих важкий

Біль у грудях щоразу посилюється

Я просто хочу піти, забути решту

Чому наполовину повний?

Бо стакан порожній

Усі мрії блукають у цій нічійній землі, про яку тільки мріяли мертві

Так що я хочу тут, де все псує те, що у тебе ще є?

Я міг би вибухнути від ненависті, але дощ охолоджує мене

Небо в сірі, темні хмари збираються

Я дихаю дощем, терплю життя

Небо в сірому, змиває бруд з моєї шкіри

Тільки в такі дні

Моє коріння знову розбиває бетон

Небо в сірому

Я дихаю дощем, терплю життя

Небо в сірому, змиває бруд з моєї шкіри

Тільки в такі дні

Моє коріння знову розбиває бетон

Занадто багато криз, ви бачите, що лежите на землі

Немає любові в такі дні, хмари розходяться

Як рослини з землі

Тому не опускайте руки навіть у такі дні

Небо в сірі, темні хмари збираються

Я дихаю дощем, терплю життя

Небо в сірому, змиває бруд з моєї шкіри

Тільки в такі дні

Моє коріння знову розбиває бетон

Небо в сірому

Я дихаю дощем, терплю життя

Небо в сірому, змиває бруд з моєї шкіри

Тільки в такі дні

Моє коріння знову розбиває бетон