Тайна - Алевтина

Ты мой сокол — острый взор,

Ты мой друг крылатый,

Потаенный разговор в сердце запечатый.

Ты рожден, свет, Соколом,

Я же Соколица.

По надхлопком облака вместе будем виться

И парить над кучевым в ранний час.

Обнимает белый дым нас.

Словно ворон проронил крик свой одинокий

Для чего ты отворил сердце, друг жестокий.

Был бы ты, свет, соколом

Я же, сокалица

По надхлопком облака нам с тобой не виться.

Не парить над кучевым, не летать.

Застилает очи дым — спать.

И не чуять больше нам земли твердь.

Застилает оси дым — смерть.

Не страшись мой сокол, друг,

Сердце отворяя,

Только тайне смерть пришла,

Я ж теперь живая.

Я же белая сова.

Я же соколица.

По надхлопком облака вместе будем виться.

И парить над кучевым в ранний час.

Обнимает белый дым нас.

И парить над кучевым в ранний час.

Обнимает белый дым нас.

Ти мій сокіл — гострий погляд,

Ти мій друг крилатий,

Потайна розмова в серці запечатана.

Ти народжений, світло, Соколом,

Я ж Соколиця.

З|із| над бавовною хмари разом будемо витися

І парити над куповим у ранню годину.

Обіймає нас білий дим.

Немов ворон промовив крик свій самотній

Навіщо ти відчинив серце, друг жорстокий.

Був би ти, світло, соколом

Я ж, сокалице

По хлопці хмари нам з тобою не витися.

Не парити над куповим, не літати.

Застилає очі дим - спати.

І не чути більше нам землі твердь.

Застилає осі дим - смерть.

Не лякайся мій сокіл, друже,

Серце відчиняючи,

Тільки таємниці смерть прийшла,

Я ж тепер жива.

Я ж біла сова.

Я ж соколиця.

По хлопці хмари разом витимемося.

І парити над куповим у ранню годину.

Обіймає нас білий дим.

І парити над куповим у ранню годину.

Обіймає нас білий дим.