Эпилог - Алексей Страйк

Мне награда, но за что

На мольбы мои ответ

Среди черных туч

Той улыбки луч

Первый раз за столько лет

За тобой хоть на коленях

По камням и по корке льда

До конца ведомый небом

Я готов идти всегда

Высоту и глубину

Я в руках своих сожму

Заслоню собой

От беды любой

И на миг не отпущу

Мені нагорода, але за що

На мольби моя відповідь

Серед чорних хмар

Тієї посмішки промінь

Вперше за стільки років

За тобою хоч на колінах

По камінням і по кірці льоду

До кінця ведений небом

Я готовий йти завжди

Висоту та глибину

Я в руках своїх стисну

Затулю собою

Від біди будь-який

І на мить не відпущу