Париж - Алексей Иващенко

То прямо, то криво, то вправо, то влево

Свободно брести, никуда не спешить

Пытаться в стотысячный раз разрешить

Проблемы Адама и Евы.

Париж,

Ты, словно лампочка, горишь,

Ты, словно ласточка, паришь,

Ты поднимаешь небо выше…

Париж,

Печальным блеском мокрых крыш

Ты мне о чём-то говоришь,

А я тебя не слышу.

Как бисер на нитку, слова собирая,

Пытаясь забыть о напрасных страстях,

Взобраться на башню и, стоя у края,

Подумать о том, за какой же пустяк

Порой изгоняют из рая.

Париж,

Зачем же ты со мной хитришь?

Ты то толкаешь ветром в грудь,

То опускаешь небо ниже…

Париж,

Сквозь пестроту своих афиш

Ты мне прокладываешь путь,

А я его не вижу.

Запутавшись в самой серьёзной строфе,

Решиться оставить его недопетым

И крепкий двойной заказать в «Мон Кафе»…

И больше не думать об этом.

Париж,

Ну что же ты со мной творишь?

Сломав раздумьями мозги,

Я засмеюсь, а не заплачу…

Париж,

Напрасно ты меня коришь —

Я не умею быть другим,

Я не могу иначе!

Париж,

Напрасно ты меня коришь —

Я не умею быть другим,

Я не могу иначе!

То прямо, то криво, то право, то вліво

Вільно брести, нікуди не поспішати

Намагатися в стотисячний раз дозволити

Проблеми Адама та Єви.

Париж,

Ти, немов лампочка, гориш,

Ти, мов ластівка, париш,

Ти піднімаєш небо вище…

Париж,

Сумним блиском мокрих дахів

Ти мені про щось говориш,

А я тебе не чую.

Як бісер на нитку, слова збираючи,

Намагаючись забути про марні пристрасті,

Зібратися на вежу і, стоячи біля краю,

Подумати про том, за яка ніж дрібниця

Часом виганяють із раю.

Париж,

Навіщо ти зі мною хитриш?

Ти то штовхаєш вітром у груди,

То опускаєш небо нижче…

Париж,

Крізь строкатість своїх афіш

Ти мені прокладаєш шлях,

А я його не бачу.

Заплутавшись у найсерйознішій строфі,

Зважитися залишити його недоспіваним

І міцний подвійний замовити в «Мон Кафе»…

І більше не думати про це.

Париж,

Ну що що ти зі мною твориш?

Зламавши роздумами мізки,

Я засміюся, а не заплачу…

Париж,

Даремно ти мені докоряєш —

Я не умію бути іншим,

Я не можу по іншому!

Париж,

Даремно ти мені докоряєш —

Я не умію бути іншим,

Я не можу по іншому!