Непонятно - Алексей Иващенко

Непонятно, почему весь белый свет

Завертелся кувырком?

Мир знакомый, полный маленьких примет,

Стал как-будто незнаком.

Всё и так, и не так,

Непонятно, что и как?

Но оно не так, как прежде —

Это явно тайный знак.

Вероятно, лучше всё вернуть обратно,

Непонятно только, как?

Спят в хрустальном полумраке

Реки, горы и леса.

И неведомые знаки

Шлют нам с неба небеса.

Непонятно, кто хорош и кто злодей,

Где охотник, где орёл?

Вероятно, сильно раньше, чем людей,

Бог сомненья изобрёл.

Не кусается змея.

И, похоже, видим мы

Одно и тоже, ты и я.

Помоги мне, расскажи мне, не солги мне,

Кто враги мне, кто друзья.

Ночь луну за тучку прячет,

Звёзды учатся летать.

Это всё чего-то значит,

Нужно просто прочитать.

Непонятно, почему весь мир затих

И тихонько стал иным.

Неужели это только для двоих

И не слышно остальным?

Вроде, всё как всегда,

Твердь по-прежнему тверда.

Да и в том, что происходит,

Нет ни пользы, ни вреда.

Лишь понятно, что оно так необъятно,

Что, наверно, навсегда.

Ночь бела, как белый лебедь

С чёрной тучкой на крыле.

Как написано на небе,

Так и будет на земле.

Незрозуміло, чому все біле світло

Закрутився шкереберть?

Світ знайомий, сповнений маленьких прикмет,

Став начебто незнайомим.

Все і так, і не так,

Незрозуміло, що і як?

Але воно не так, як раніше —

Це явно таємний знак.

Ймовірно, краще все повернути назад,

Незрозуміло лише, як?

Сплять у кришталевому напівтемряві

Річки, гори та ліси.

І невідомі знаки

Шлють нам з неба небеса.

Незрозуміло, хто гарний і хто злодій,

Де мисливець, де орел?

Ймовірно, сильно раніше, ніж людей,

Бог сумніву винайшов.

Не кусається змія.

І, схоже, бачимо ми

Одне й теж, ти і я.

Допоможи мені, розкажи мені, не солжи мені,

Хтось вороги мені, хтось друзі.

Ніч місяць за хмару ховає,

Зірки вчаться літати.

Це все чогось означає,

Потрібно просто прочитати.

Незрозуміло, чому весь світ затих.

І тихенько став іншим.

Невже це лише для двох

І не чути іншим?

Начебто все як завжди,

Твердь, як і раніше, тверда.

Та й в тому, що відбувається,

Немає ні користі, ні шкоди.

Лише зрозуміло, що воно так неосяжне,

Що, мабуть, назавжди.

Ніч біла, як білий лебідь

З чорною хмаркою на крилі.

Як написано на небі,

Так і буде на землі.