Просыпайся, душа - Алексей Иващенко

Просыпайся, душа, поднимайся,

Хватит спать, словно сыч на столбе.

Поднимайся, душа, принимайся

На кларнете играть и трубе,

И в пучины бесстрашно кидаться,

И ля фам, как и прежде, шерше,

Ведь приходит пора пробуждаться

Даже очень уснувшей душе.

Потому что она, потому что она,

Обормоту, тебе не случайно дана,

Ведь, когда в небесах делать начали нас,

Для тебя кто-то именно эту припас,

И назад её примут едва ли

До того, как наступит пора!..

А попытки её потихоньку продать

Не доводят, увы, до добра.

Нас порою волною смывает

И швыряет туда и сюда,

И она не на месте бывает,

Даже в пятках дрожа иногда,

Но потом прибегает обратно,

Не давая тебе отступать —

Ты лишь вовремя и аккуратно

Подавай ей команду: «Не спать!!»

Потому что она, потому что она

У тебя, обормота, всего лишь одна,

Это орган непарный, и, как ни крути,

Адекватной замены ему не найти.

То не ветер бушует над бором,

То не с гор побежали ручьи —

Это снова и снова кларнет и труба

Подают позывные свои,

Подают позывные свои.

Потому что она, потому что она

У тебя, обормота, всего лишь одна,

Это орган непарный, и, как ни крути,

Адекватной замены ему не найти.

То не ветер бушует над бором,

То не с гор побежали ручьи… -

Это снова и снова кларнет и труба

Подают позывные свои,

Подают позывные свои.

Прокидайся, душа, піднімайся,

Досить спати, наче сич на стовпі.

Піднімайся, душа, приймайся

На кларнеті грати і трубі,

І в вир безстрашно кидатися,

І ля фам, як і перш, шорше,

Адже приходить час прокидатися

Навіть дуже заснувшій душі.

Тому що вона, тому що вона,

Обормоту, тобі не випадково дана,

Адже коли в небесах робити почали нас,

Для тебе хтось саме цей запас,

І назад її приймуть ледь лі

До того, як настане час!

А спроби її потихеньку продати

Не доводять, на жаль, до добра.

Нас часом хвилею змиває

І шпурляє туди і сюди,

І вона не на місці буває,

Навіть у п'ятках тремтячи іноді,

Але потім вдається назад,

Не даючи тобі відступати

Ти тільки вчасно і акуратно

Подавай їй команду: «Не спати!!»

Тому що вона, тому що вона

У тебе, обормота, лише одна,

Це орган непарний, і, як не крути,

Адекватної заміни йому не знайти.

То не вітер вирує над бором,

То не з гор побігли струмки —

Це знову і знову кларнет і труба

Подають свої позивні,

Подають свої позивні.

Тому що вона, тому що вона

У тебе, обормота, лише одна,

Це орган непарний, і, як не крути,

Адекватної заміни йому не знайти.

То не вітер вирує над бором,

То не з гор побігли струмки... -

Це знову і знову кларнет і труба

Подають свої позивні,

Подають свої позивні.