Аленка - Александр Шапиро

Закурю тихонько, выйду на балкон,

Чтобы твой Аленка не нарушить сон,

Сладкий дым клубится, улетает прочь,

Мне опять не спится в сказочную ночь.

Где-то прошуршало позднее такси,

Тучка набежала, месяц загрустил,

Ветерок колышет сонную листву,

Только ты не слышишь сказку наяву.

Спит моя Аленка тихим детским сном,

Лист рябины тонкой шепчет за окном,

Что за сон ей снится, хочет рассказать,

Ночь крылом стучится в старый дом опять.

Пусть тебе Аленка снятся васильки,

Стебелечек тонкий в поле у реки,

Пусть тебе приснится песня соловья,

Алая зарница, и конечно я.

Чтоб мы были рядом, вместе день за днем,

Чтобы нежным взглядом был согрет мой дом,

Чтобы день был светел, ну, а ночь темна,

Чтобы все сбывалось словно в добрых снах,

Чтобы все сбывалось словно в добрых снах.

Закурю тихенько, вийду на балкон,

Щоб твій Оленка не порушити сон,

Солодкий дим клубиться, відлітає геть,

Мені знову не спиться в казкову ніч.

Десь прошуршало пізніше таксі,

Хмара набігла, місяць засумував,

Вітерець колише сонне листя,

Тільки ти не чуєш казку наяву.

Спить моя Оленка тихим дитячим сном,

Лист горобини тонкої шепоче за вікном,

Що за сон їй сниться, хоче розповісти,

Ніч крилом стукає в старому будинку знову.

Нехай тобі Оленка сняться волошки,

Стебельець тонкий у полі біля ріки,

Нехай тобі насниться пісня солов'я,

Яскрава блискавиця, і звичайно я.

Щоб ми були поруч, разом день за днем,

Щоб ніжним поглядом був зігрітий мій будинок,

Щоб день був світлий, ну, а ніч темна,

Щоб усе збувалося ніби в добрих снах,

Щоб усе збувалося ніби в добрих снах.