Ты любовь моя - Александр Шапиро

Я скажу тебе, моя милая

Ты голубка моя сизокрылая

Сколько можно так по тебе страдать

В злую зимушку по ночам не спать

Сколько можно петь тебе песенки

Только звёзды на небе засветятся

Сколько можно ждать у околицы

Только б нежным словечком обмолвиться

Ты любовь моя окаянная

Как погода ты непостоянная

Ну скажи мне «Да», я тебя молю

Ты ведь знаешь как сильно тебя люблю

Ну не будь такой ты холодною

Что зовётся у нас подколодною

Обними меня, поцелуй, прошу,

А не то я сейчас тебя укушу

Что же ты молчишь, синеокая?

Словно звёздочка в небе высокая

Не гони меня, зорька ясная

Что ж к любви ты моей безучастная

Сотню лет готов я тебя любить

Если скажешь «Да» даже брошу пить

Если не поймёшь, то тебе пою

Так и проживёшь одинокою

Так ты любовь моя окаянная

Как погода ты непостоянная

Ну скажи мне «Да», я тебя молю

Ты ведь знаешь как сильно тебя люблю

Ну не будь такой ты холодною

Что зовётся у нас подколодною

Обними меня, поцелуй, прошу,

А не то я сейчас тебя укушу

Я скажу тобі, моя мила

Ти голубко моя сизокрила

Скільки можна так по тебе страждати

Злу зиму по ночах не спати

Скільки можна співати тобі пісеньки

Тільки зірки на небі засвітяться

Скільки можна чекати біля околиці

Тільки б ніжним слівцем обмовитися

Ти, любов моя окаянна

Як погода ти непостійна

Ну скажи мені «Так», я тебе благаю

Ти знаєш як сильно тебе люблю

Ну не будь такий ти холодною

Що зветься у нас підколодною

Обійми мене, поцілунок, прошу,

А не то я зараз тебе укушу

Що ж ти мовчиш, синьока?

Немов зірочка в небі висока

Не гони мене, зоря ясна

Що ж до любові ти моєю байдужа

Сотні років готовий я тебе любити

Якщо скажеш «Так» навіть кину пити

Якщо не зрозумієш, то тобі співаю

Так і проживеш самотньою

Так ти любов моя окаянна

Як погода ти непостійна

Ну скажи мені «Так», я тебе благаю

Ти знаєш як сильно тебе люблю

Ну не будь такий ти холодною

Що зветься у нас підколодною

Обійми мене, поцілунок, прошу,

А не то я зараз тебе укушу