Я не могу любить - Александр Малинин

Не говори мне этих слов небрежных

И взор не прячь, насмешливо тая.

Ошиблась ты — нет чувств, нет мыслей нежных.

Случайным сном была любовь моя.

С тобой не раз мы встретимся, быть может,

Но снова взор не брошу я, любя.

И сердце мне ни что уж не встревожит.

Я не могу любить, я не могу любить, я не люблю тебя.

Напрасно все: и взгляды и улыбки,

Они теперь не властны надо мной.

К чему будить забытые ошибки,

Зачем любить случайный сон пустой.

Но если ты меня обнимешь снова,

И страсть твоя захватит и меня,

Не верь тогда волнующему слову.

Я не могу любить, я не могу любить, я не люблю тебя.

Не говори мені цих слів недбалих

І погляд не ховай, глузливо таючи.

Помилувалася ти — немає почуттів, немає думок ніжних.

Випадковим сном було кохання моє.

З тобою не раз ми зустрінемося, можливо,

Але знову погляд не кину я, люблячи.

І серце мені ніщо вже не стривожить.

Я не можу любити, я не можу любити, я не люблю тебе.

Даремно все: і погляди та усмішки,

Вони тепер не владні наді мною.

До чого будити забуті помилки,

Навіщо любити випадковий сон порожній.

Але якщо ти мене обіймеш знову,

І пристрасть твоя захопить і мене,

Не вір тоді хвилюючому слову.

Я не можу любити, я не можу любити, я не люблю тебе.