Белый конь - Александр Малинин

Я хотел въехать в город на белом коне,

Да хозяйка корчмы улыбнулась мне.

На мосту, видно, мельник взгляд бросил косой,

И остался я на ночь с хозяйкою той.

Конь узду рвал из рук, в путь просился скорей,

Но не слышат влюбленные лучших друзей.

Я всю ночь до утра в той корчме пировал,

А на привязи конь обо мне тосковал.

Белый конь, белый конь, я тебя потерял.

Белый конь от меня по степи ускакал.

Белый конь, белый конь, потерял я коня,

Только снег, белый снег укрывает меня.

Я наутро проснулся с больной головой,

Я понять не могу, что же стало со мной.

Где хозяйка моя, что всю ночь обнимал?

В чистом поле один на снегу я лежал...

Где же белый мой конь, где с казною сума?

Было лето вчера, а сегодня - зима.

Я хотел въехать в город на белом коне,

Да хозяйка корчмы улыбнулась мне.

Белый конь, белый конь, я тебя потерял.

Белый конь от меня по степи ускакал.

Белый конь, белый конь, потерял я коня,

Только снег, белый снег укрывает меня.

Я хотів в'їхати в місто на білому коні,

Та господиня корчми усміхнулася мені.

На мосту, видно, мірошник погляд кинув косою,

І лишився я на ніч із господаркою тієї.

Кінь узду рвав із рук, в дорогу просився швидше,

Але не чують закохані найкращих друзів.

Я всю ніч до ранку в тій корчмі балював,

А на прив'язі кінь про мене тужив.

Білий кінь, білий кінь, я втратив тебе.

Білий кінь від мене по степу поскакав.

Білий кінь, білий кінь, я втратив коня,

Тільки сніг, білий сніг укриває мене.

Я рано прокинувся з хворою головою,

Я зрозуміти не можу, що сталося зі мною.

Де моя господиня, що всю ніч обіймав?

У чистому полі я лежав на снігу.

Де ж мій білий кінь, де з казною сума?

Було літо вчора, а сьогодні – зима.

Я хотів в'їхати в місто на білому коні,

Та господиня корчми усміхнулася мені.

Білий кінь, білий кінь, я втратив тебе.

Білий кінь від мене по степу поскакав.

Білий кінь, білий кінь, я втратив коня,

Тільки сніг, білий сніг укриває мене.