Святый Боже - Александр Малинин

Мне осталась одна забава:

Пальцы в рот — и веселый свист.

Прокатилась дурная слава,

Что похабник я и скандалист.

Ах!

Какая смешная потеря!

Много в жизни смешных потерь.

Стыдно мне, что я в Бога верил.

Горько мне, что не верю теперь.

Золотые, далекие дали!

Все сжигает житейская мреть.

И похабничал я, и скандалил

Для того, чтобы ярче гореть.

Дар поэта — ласкать и карябать,

Роковая на нем печать.

Розу белую с черною жабой

Я хотел на земле повенчать.

Пусть не сладились, пусть не сбылись

Эти помыслы розовых дней.

Но коль черти в душе гнездились —

Значит ангелы жили в ней.

Вот за это веселие мути,

Отправляясь с ней в край иной,

Я хочу при последней минуте

Попросить тех, кто будет со мной, —

Чтоб за все за грехи мои тяжкие,

За неверие в благодать

Положили меня в русской рубашке

Под иконами умирать.

Мені залишилася одна забава:

Пальці до рота — і веселий свист.

Прокотилася погана слава,

Що поганець я і скандаліст.

Ох!

Яка кумедна втрата!

Багато в житті кумедних втрат.

Соромно мені, що я вірив у Бога.

Гірко мені, що тепер не вірю.

Золоті далекі дали!

Все спалює життєва мерть.

І похабнів я, і скандалив

Для того щоб яскравіше горіти.

Дар поета - пестити і карабити,

Фатальна на ньому друк.

Троянда біла з чорною жабою

Я хотів на землі овінчати.

Нехай не справдилися, нехай не справдилися

Ці помисли рожевих днів.

Але коли чорти в душі гніздилися

Значить, ангели жили в ній.

Ось за це веселощі каламуті,

Вирушаючи з нею в інший край,

Я хочу при останній хвилині

Попросити тих, хто буде зі мною,

Щоб за все за гріхи мої тяжкі,

За невіру у благодать

Поклали мене в російській сорочці

Під іконами вмирати.