О любви иногда говорят… - Александр Малинин

Помнишь, я приносил тебе желтые розы,

Нас хотели с тобой ночью звезды украсть.

Рыжим цветом светились в саду абрикосы,

И лоза улыбалась с высоких террас.

Припев:

О любви иногда говорят громко шепотом,

О любви говорят иногда тихо в крик.

Отпустила весна любовь с горьким опытом,

Я пытался любовь уберечь — и душою охрип.

Я любовь пристегну, привяжу к своей страсти,

Я судьбу застегну, завяжу, никому не отдам.

Мои чувства сильней, и любовь погубастей,

Разотру по губам и по сердцу зеленый сандал.

Припев:

О любви иногда говорят громко шепотом,

О любви говорят иногда тихо в крик.

Отпустила весна любовь с горьким опытом,

Я пытался любовь уберечь — и душою охрип.

Мы пытались за месяц прожить сотни лет,

Мы любили за сутки недели прочесть,

Мы направили годы на время взрослеть,

Наши чувства хотели сквозь время пролезть.

Припев:

О любви иногда говорят громко шепотом,

О любви говорят иногда тихо в крик.

Отпустила весна любовь с горьким опытом,

Я пытался любовь уберечь — и душою охрип.

Я не знаю, когда, я прошу, ты меня забери,

Дай потрогать слепые и лживые дни,

Ко мне ночью стучат и кричат снегири,

И любовь мне на ухо щебечет «прости»,

В мое сердце кричат и стучат снегири.

В мое сердце стучат и кричат снегири.

Пам'ятаєш, я приносив тобі жовті троянди,

Нас хотіли з тобою вночі зірки вкрасти.

Рудим кольором світилися в саду абрикоси,

І лоза посміхалася з високих терас.

Приспів:

Про любов іноді говорять голосно пошепки,

Про любов кажуть іноді тихо в крик.

Відпустила весна кохання з гірким досвідом,

Я намагався любов уберегти і душею охрип.

Я любов пристебну, прив'яжу до своєї пристрасті,

Я долю застебну, зав'яжу, нікому не віддам.

Мої почуття сильніші, і любов погубностей,

Розітріть по губах і по серцю зелений сандал.

Приспів:

Про любов іноді говорять голосно пошепки,

Про любов кажуть іноді тихо в крик.

Відпустила весна кохання з гірким досвідом,

Я намагався любов уберегти і душею охрип.

Ми намагалися за місяць прожити сотні років,

Ми любили за добу тижня прочитати,

Ми направили роки на час дорослішати,

Наші почуття хотіли крізь час пролізти.

Приспів:

Про любов іноді говорять голосно пошепки,

Про любов кажуть іноді тихо в крик.

Відпустила весна кохання з гірким досвідом,

Я намагався любов уберегти і душею охрип.

Я не знаю, коли, я прошу, ти мене забери,

Дай помацати сліпі і брехливі дні,

До мене вночі стукають і кричать снігурі,

І любов мені на вухо щебече «вибач»,

У моє серце кричать і стукають снігурі.

У моє серце стукають і кричать снігурі.