Мольба - Александр Малинин

Где взять мне силы разлюбить

И никогда уж не влюбляться,

Объятья наши разлепить,

Окаменевшими расстаться?

О, как вернуться не успеть,

О, как прощенья не увидеть,

То, нестерпимое, стерпеть,

Простить и не возненавидеть?

А Бог молчит.

За тяжкий грех,

За то, что в Боге усомнились,

Он наказал любовью всех,

Чтоб в муках верить научились.

Я был блажен, я был жесток

В своих желаниях ревнивых,

Чтоб хоть на родинку еще

Была ты менее красивой.

Но ты божественна была,

До исступленья совершенна.

Надежду только обожгла.

И вот молюсь самозабвенно.

А Бог молчит.

За тяжкий грех,

За то, что в Боге усомнились,

Он наказал любовью всех,

Чтоб в муках верить научились.

Раскоролевить, развенчать,

Расцеловать по полустанкам

Разоблачить, раздеть, разъять

Я красоту твою пытался.

Пусть крест мой вечный — тень ее Меня преследует до тленья.

О, дай мне ночью воронье

Пусть исклюет мои сомненья.

А Бог молчит.

За тяжкий грех,

За то, что в Боге усомнились,

Он наказал любовью всех,

Чтоб в муках верить научились.

А Бог молчит.

За тяжкий грех,

За то, что в Боге усомнились,

Он наказал любовью всех,

Чтоб в муках верить научились.

Де взяти мені сили розлюбити

І ніколи вже не закохуватися,

Обійми наші розліпити,

Скам'янілими розлучитися?

О, як повернутися не встигнути,

О, як прощення не побачити,

Те, нестерпне, стерпіти,

Вибачити і не зненавидіти?

А Бог мовчить.

За тяжкий гріх,

За те, що в Богу засумнівалися,

Він покарав любов'ю всіх,

Щоб у муках вірити навчилися.

Я був блаженний, я був жорстокий

У своїх бажаннях ревнивих,

Щоб хоч на батьківщину ще

Була ти менш красивою.

Але ти божественна була,

До виступу досконала.

Надію лише обпекла.

І молюся самозабутньо.

А Бог мовчить.

За тяжкий гріх,

За те, що в Богу засумнівалися,

Він покарав любов'ю всіх,

Щоб у муках вірити навчилися.

Розкоролівити, розвінчати,

Розцілувати за півстанками

Викрити, роздягнути, роз'яти

Я красу твою намагався.

Нехай хрест мій вічний — тінь її Мене переслідує до тління.

О, дай мені вночі вороння

Нехай викликає мої сумніви.

А Бог мовчить.

За тяжкий гріх,

За те, що в Богу засумнівалися,

Він покарав любов'ю всіх,

Щоб у муках вірити навчилися.

А Бог мовчить.

За тяжкий гріх,

За те, що в Богу засумнівалися,

Він покарав любов'ю всіх,

Щоб у муках вірити навчилися.