Ты укрой меня снегом, зима - Александр Малинин

Ты укрой меня снегом, зима,

Так о многом хочу позабыть я,

И отринуть работу ума.

Умоляю тебя об укрытии.

Одолжи мне, зима, одолжи

Чистоты и отдохновения,

Бело-синих снегов безо лжи.

Я прошу тебя, я прошу тебя,

Я прошу тебя об одолжении.

Подари мне, зима, подари

День беззвучный, что светит неярко,

Полусон от зари до зари.

Мне не надо богаче подарка.

Поднеси мне, зима, поднеси

Отрешенности и смирения,

Чтобы снес я, что трудно снести.

Я прошу тебя, я прошу тебя,

Я прошу у тебя подношения.

Ты подай мне, зима, ты подай

Тишину и печаль сострадания

К моим собственным прошлым годам.

Я прошу тебя, я прошу тебя,

Я прошу у тебя подаяния

Ти вкрий мене снігом, зима,

Так багато чого хочу забути я,

І відкинути роботу розуму.

Благаю тебе про укриття.

Позич мені, зима, позич

Чистоти та відпочинку,

Біло-сині сніги без брехні.

Я прошу тебе, я прошу тебе,

Я прошу тебе про позику.

Подаруй мені, зима, подаруй

День беззвучний, що світить неяскраво,

Напівсон від зорі до зорі.

Мені не треба багатше подарунка.

Піднеси мені, зима, піднеси

Відчуженості та смирення,

Щоб я зніс, що важко знести.

Я прошу тебе, я прошу тебе,

Я прошу у тебе підношення.

Ти подай мені, зима, ти подай

Тишу і печаль співчуття

До моїх власних минулих років.

Я прошу тебе, я прошу тебе,

Я прошу у тебе подаяння