Соло для гитары - Александр Малинин

Под лопаткой левой боль, под лопаткой левой боль,

Как удар ножа блатного.

Принимаю смерть, как роль, принимаю смерть, как роль,

Отыграл я роль живого.

От меня за метров пять жизнь мою уж не видать.

Но еще меня несут, несут, несут.

Мать моя давай рыдать, давай думать и гадать,

Почему меня поют, поют, поют.

За глаза средь бела дня поносили пусть меня,

Что есть силы.

А теперь мои друзья на руках несут меня

До могилы.

Незаметно над людьми от борта моей ладьи

Отплыла гитара.

Здесь такая тишина — вечность горькая слышна

И судьбы удары.

Датский принц — король дворов, я из русских гусляров,

Плачьте, смейтесь.

Только дайте повторить — это быть или не быть

После смерти.

От Парижа до Москвы, от Парижа до Москвы

Слышишь, Влади.

От моей теперь травы до твоей страны, увы,

Путь галактик.

Проигрыш.

На Таганке новый день, на Таганке новый день

Греет крыши.

Там с толпою моя тень, там с толпою моя тень

У афиши.

Мать моя — страна моя, мать моя — страна моя,

Разве ты не слышишь?

Хриплый голос соловья в черном крике воронья

Над землей все тише.

Над землей все тише… Все тише… Тише…

Під лопаткою лівий біль, під лопаткою лівий біль,

Як удар ножа блатного.

Приймаю смерть як роль, приймаю смерть як роль,

Відіграв я роль живого.

Від мене за п'ять років життя моє вже не бачити.

Але ще мене несуть, несуть, несуть.

Мати моя давай ридати, давай думати і гадати,

Чому мене співають, співають, співають.

За очі серед білого дня поносили нехай мене,

Що сили.

А тепер мої друзі на руках несуть мене

До могили.

Непомітно над людьми від борту моєї човни

Відпливла гітара.

Тут така тиша — вічність гірка чутна

І долі удари.

Данський принц - король дворів, я з російських гуслярів,

Плачте, смійтеся.

Тільки дайте повторити— це бути чи не бути

Після смерті.

Від Парижа до Москви, від Парижа до Москви

Чуєш, Владі.

Від моєї тепер трави до твоєї країни, на жаль,

Шлях галактик.

Програш.

На Таганці новий день, на Таганці новий день

Гріє дахи.

Там з натовпом моя тінь, там з натовпом моя тінь

У афіші.

Мати моя - країна моя, мати моя - країна моя,

Хіба ти не чуєш?

Хриплий голос соловейка в чорному крику вороння

Над землею все тихіше.

Над землею все тихіше… Все тихіше… Тихіше…