По дороге домой - Александр Малинин

По дороге домой не забудьте о самом главном —

Все должны вы вернуться к мамам по дороге домой.

Это выбор не твой, пусть поход будет самым славным,

Кто-то нас отобрал у мамы, тяжело ей одной.

Белая сирень — чудо-кружево,

Похудала от тоски да простужена.

Выживать нет сил, да положено,

Сына не принять за прохожего.

Ночи напролет, дело прошлое,

Ждет о нем лишь вести хорошие,

Голова зимой запорошена,

Сколько раз у Бога попрошено

Лишь хорошего.

Для него лишь хорошего.

По дороге домой знай, что есть человек на свете,

Для которого все мы дети, вспомни голос родной.

После боя отбой прохрипит командир устало,

И тебе будет сниться мама и дорога домой.

Дорогою додому не забудьте про найголовніше—

Усі повинні ви  повернутися до мам по дорозі додому.

Це вибір не твій, нехай похід буде найславетнішим,

Хтось нас відібрав у мами, важко їй однієї.

Білий бузок— диво-мереживо,

Схудла від суми та простужена.

Виживати немає сил, так, належить,

Сина не прийняти за перехожого.

Ночі безперервно, справа минула,

Чекає про нього лише вести хороші,

Голова взимку запорошена,

Скільки разів у Бога попрошено

Лише гарного.

Він лише хорошого.

Дорогою додому знай, що є людина на світі,

Для якого ми всі діти, згадай рідний голос.

Після бою відбій прохрипить командир втомлено,

І тобі сниться мама і дорога додому.