Памяти Карузо - Александр Малинин

Мне кажется, в прошлой жизни я был Энрико Карузо,

А ты была моей музыкой, а ты была моей музой.

Порой изменяли мне женщины, порой изменяли друзья мне,

И только ты, моя музыка, была, как никто, верна мне.

С тобою, музыка,

С тобой я понял, что любовь…

Семь нот, всего семь нот,

Умноженных на сердца боль.

Безумная моя музыка, ты мне не прощала ошибки,

И тайно меня ревновала только лишь к первой скрипке.

Меня соблазняли блюзами, меня соблазняли джазом,

Но я тебе, моя музыка, не изменил ни разу.

И когда я свой солнечный берег покинул в поисках славы,

Ты до самой Америки за мной по волнам бежала.

С тобою, музыка,

С тобой я понял, что любовь…

Семь нот, всего семь нот,

Умноженных на сердца боль.

Мені здається, в минулому житті я був Енріко Карузо,

А ти була моєю музикою, а ти була моєю музою.

Часом зраджували мені жінки, часом зраджували друзі мені,

І тільки ти, моя музика, була, як ніхто, вірна мені.

З тобою, музико,

З тобою я зрозумів, що кохання…

Сім нот, всього сім нот,

Помножений на серце біль.

Шалена моя музика, ти мені не прощала помилки,

І таємно мене ревнувала лише до першої скрипки.

Мене спокушали блюзами, мене спокушали джазом,

Але я тебе, моя музика, не змінив жодного разу.

І коли я свій сонячний берег покинув у пошуках слави,

Ти до самої Америки за мною по хвилях бігла.

З тобою, музико,

З тобою я зрозумів, що кохання…

Сім нот, всього сім нот,

Помножений на серце біль.