Кошечка - Александр Малинин

Как сидела кошечка

У своего окошечка,

Любовалась улицей,

Чистюля и умница.

Звали кошку Тучею

За шерстку летучую

И за то, что в ночечку

Проплывала в форточку.

Туча улыбается,

Лапкой умывается,

Хозяйка одевается,

Гостя дожидается.

Двери отворяются,

Вечер озаряется,

Оттого, что гостюшку

Хозяйка звала солнышком.

Милые целуются,

Кошечка любуется,

А когда устанут — спят,

У нее мурлыки сопят.

Утром Туча-умница

За гостя волнуется,

Вспрыгнув на гостя диван,

Одеяло стягивает.

Ох, и сплюща молодость,

Вставай, добрый молодец,

На работу раннюю

В кабинет с геранью.

Там за телефонами

Вспомнишь ночь бессонную,

Ее руки ласковые,

Ноготочки лаковые,

Как сидела кошечка

У своего окошечка,

И как губы алые

Тебя целовали.

Як сиділа кішечка

У свого віконця,

Милувалася вулицею,

Чистюля і розумниця.

Звали кішку Хмарою

За вовну летку

І за то, що в ночечку

Пропливала в кватирку.

Хмара посміхається,

Лапкою вмивається,

Господиня одягається,

Гість чекає.

Двері відчиняються,

Вечір освітлюється,

Тому, що гостюшку

Господиня кликала сонечком.

Милі цілуються,

Кішечка милується,

А коли втомляться — сплять,

У неї мурлики соплять.

Вранці Хмара-розумниця

За гостя хвилюється,

Зстрибнувши на гостя диван,

Ковдра стягує.

Ох, і сплюща молодість,

Вставай, добрий молодцю,

На роботу ранню

В кабінет з геранью.

Там за телефонами

Згадаєш ніч безсонну,

Її руки лагідні,

Нігточки лакові,

Як сиділа кішечка

У свого віконця,

І як губи червоні

Тебе цілували.