Королева-Зима - Александр Малинин

Белая, ах, какая белая,

Кружевами укрывшая за ночь хрусталь площадей.

Смелая, ах, какая смелая,

На века получившая власть над душою моей.

Снежная, ах, какая снежная,

Вечерами пургой под холодной луною кружась.

Нежная, ах, какая нежная,

Хрупким бархатом лишь от дыханья таясь.

Я помню догоравшие свечи,

Дивной музыкой вальса очарованный зал.

Я помню, как меня в этот вечер

Королева зима пригласила на бал.

Королева зима пригласила на бал.

Звонкая, ах, какая звонкая,

Тишина темных комнат заброшенных особняков.

Тонкая, ах, какая тонкая,

Нить подсказанных памятью поздно найденных слов.

Жгучая, ах, какая жгучая,

На холодном ветру заблестевшая злая слеза.

Жизнь моя, ты такая колючая,

Словно вьюга, но даже ее не воротишь назад.

Я помню догоравшие свечи,

Дивной музыкой вальса очарованный зал.

Я помню, как меня в этот вечер

Королева зима пригласила на бал.

Королева зима пригласила…

Жгучая, ах, какая жгучая,

На холодном ветру заблестевшая злая слеза.

Жизнь моя, ты такая колючая,

Словно вьюга, но даже ее не воротишь назад.

Біла, ах, яка біла,

Мереживо кришталь площ.

Смілива, ах, яка смілива,

На віки, що отримала владу над моєю душею.

Снігова, ах, яка снігова,

Вечорами пургою під холодним місяцем кружляючи.

Ніжна, ах, яка ніжна,

Крихким оксамитом лише від дихання таючись.

Я пам'ятаю свічки, що догоряли,

Дивовижна музика вальсу зачарований зал.

Я пам'ятаю, як мене в цей вечір

Королева зима запросила на бал.

Королева зима запросила на бал.

Дзвінка, ах, яка дзвінка,

Тиша темних кімнат занедбаних особняків.

Тонка, ах, яка тонка,

Нитка підказаних пам'яттю пізно знайдених слів.

Гаряча, ах, яка пекуча,

На холодному вітрі заблищала зла сльоза.

Життя моє, ти така колюча,

Немов завірюха, але навіть її не повернеш назад.

Я пам'ятаю свічки, що догоряли,

Дивовижна музика вальсу зачарований зал.

Я пам'ятаю, як мене в цей вечір

Королева зима запросила на бал.

Королева зима запросила…

Гаряча, ах, яка пекуча,

На холодному вітрі заблищала зла сльоза.

Життя моє, ти така колюча,

Немов завірюха, але навіть її не повернеш назад.