Как цветок душистый - Александр Малинин

Как цветок душистый аромат разносит,

Так бокал игристый тост заздравный просит.

Выпьем мы за Сашу, Сашу дорогого,

А пока не выпьет, не нальем другого.

Выпьем мы за Сашу, Сашу дорогого,

А пока не выпьет, не нальем другого.

Я цветы лелею, сам их поливаю,

Для кого сберег я их, лишь один я знаю.

Ах мне эти кудри, эти ясны очи

Не дают покоя часто до пол-ночи.

Ах мне эти кудри, эти ясны очи

Не дают покоя часто до пол-ночи.

Кто нас посещает - счастлив будет вечно.

Кто же выпивает - проживет беспечно.

Выпьем же бокалы за любовь, за счастье,

Чтобы миновало горе и ненастье.

Выпьем же бокалы за любовь, за счастье,

Чтобы миновало горе и ненастье.

Пей до дна, пей до дна, чтобы жизнь была полна...

Пей до дна, пей до дна, чтобы жизнь была полна...

Пей до дна, пей до дна, чтобы жизнь была полна...

Пей до дна, пей до дна, чтобы жизнь была полна...

Пей до дна, пей до дна, чтобы жизнь была полна...

Як квітка запашний аромат розносить,

Так келих ігристий заздоровний тост просить.

Вип'ємо ми за Сашка, Сашу дорогого,

А поки що не вип'є, не наллємо іншого.

Вип'ємо ми за Сашка, Сашу дорогого,

А поки що не вип'є, не наллємо іншого.

Я квіти плекаю, сам їх поливаю,

Для кого я зберіг їх, лише один я знаю.

Ах мені ці кучері, ці зрозумілі очі

Не дають спокою часто до півночі.

Ах мені ці кучері, ці зрозумілі очі

Не дають спокою часто до півночі.

Хто нас відвідує – щасливий буде вічно.

Хто ж випиває – проживе безтурботно.

Вип'ємо ж келихи за кохання, за щастя,

Щоб минуло горе та негоду.

Вип'ємо ж келихи за кохання, за щастя,

Щоб минуло горе та негоду.

Пий до дна, пий до дна, щоб життя було сповнене...

Пий до дна, пий до дна, щоб життя було сповнене...

Пий до дна, пий до дна, щоб життя було сповнене...

Пий до дна, пий до дна, щоб життя було сповнене...

Пий до дна, пий до дна, щоб життя було сповнене...