Гульба - Александр Малинин

А на иконах золото, о-па, а в глазах туман.

Жизнью переполнен хор цыган.

И буянит кровушка у души на дне,

И твердит головушка: «Да истина в вине».

И буянит кровушка у души на дне,

И твердит головушка: «Да истина в вине».

А кабаки из мрамора, о-па, а в дверях — медведь.

Да не будите пьяного, дайте помереть.

А я в рубахе шелковой глажу шелк волос,

Пью безмерно горькую в чарах черных грез.

Закружит цыганочка под скрипичный сип,

Разбудите пьяного, он помирать охрип.

По снежку по первому, ах, как хорошо!

Запрягай, граф, нервную, да рыжую еще.

Ломанем по городу да в этакую ночь,

Да по львиным мордам водкою толочь.

Загляну в сад Летний, обниму богинь.

Мой жеребец-трехлеток, ты беги, да не простынь.

А ты куда?

О-па!

Да вот никуда.

Ну, разве сжались года?

Ну, что глядишь, как на врага?

Да ты с иконой?

Да это, братец, ерунда.

Ведь твое золото всегда, точнее, золото Мамонное.

А в Петербурге каменном тишь да благодать.

Да разбудите пьяного, о грех так помирать.

А на иконах золото, о-па, а в глазах туман.

Да жизнью переполнен хор цыган.

А на іконах золото, о-па, а в очах туман.

Життям переповнений хор циганів.

І буянить кровушка у душі на дні,

І твердить головушка: «Так істина у вині».

І буянить кровушка у душі на дні,

І твердить головушка: «Так істина у вині».

А кабаки з мармуру, про-па, а в дверях — ведмідь.

Так не будіть п'яного, дайте померти.

А я в сорочці шовковою гладжу шовк волосся,

П'ю безмірно гірку в чарах чорних мрій.

Закрутить циганочка під скрипковий сип,

Розбудіть п'яного, він помирати охрип.

Посніжку по першому, ах, як добре!

Запрягай, графе, нервову, та руду ще.

Ломанем по місту та таку ніч,

Так по львових мордах горілкою товкти.

Зазирну в сад Літній, обійму богинь.

Мій жеребець-трьохрічок, ти біжи, так не простирадло.

А ти куди?

О-па!

Так ось нікуди.

Ну, хіба стиснулися роки?

Ну, що дивишся, як на ворога?

Так ти з іконою?

Так, це, братику, нісенітниця.

Адже твоє золото завжди, точніше, золото Мамонне.

А в Петербурзі кам'яному тиша та благодать.

Так розбудіть п'яного, про гріх так помирати.

А на іконах золото, о-па, а в очах туман.

Так життям переповнений хор циган.