Гастролёр - Александр Малинин

Прозрачен свет дорог,

Неоконченная повесть и пролог.

Пусть тайный путь дальний, переступив порог,

Задержусь на миг у ворот.

Припев:

Начинаются холода и случайные города

Убаюкают в белый дым стужи и метели.

Пролетают зимой года и случайные города

Застилают за мной постель, закрывают двери.

Закрывают двери.

Тепло души дарить,

И за каждый шаг судьбу благодарить,

Не избран, но призван век путником прожить,

С ветром странствий мне колесить.

Припев:

Начинаются холода и случайные города

Убаюкают в белый дым стужи и метели.

Пролетают зимой года и случайные города

Застилают за мной постель, закрывают двери.

Закрывают двери.

Проигрыш.

Начинаются холода и случайные города

Убаюкают в белый дым стужи и метели.

Пролетают зимой года и случайные города

Застилают за мной постель, закрывают двери.

Застилают за мной постель, закрывают двери.

Прозоре світло доріг,

Незакінчена повість і пролог.

Нехай таємна дорога далека, переступивши поріг,

Затримаюся на миг у воріт.

Приспів:

Починаються холоди та випадкові міста

Заколисують у білий дим холодні й завірюхи.

Пролітають взимку року і випадкові міста

Застилають за мною постіль, зачиняють двері.

Зачиняють двері.

Тепло душі дарувати

І за кожний крок долі дякувати,

Не обраний, але покликаний вік подорожнім прожити,

З вітром мандрів мені колесити.

Приспів:

Починаються холоди та випадкові міста

Заколисують у білий дим холодні й завірюхи.

Пролітають взимку року і випадкові міста

Застилають за мною постіль, зачиняють двері.

Зачиняють двері.

Програш.

Починаються холоди та випадкові міста

Заколисують у білий дим холодні й завірюхи.

Пролітають взимку року і випадкові міста

Застилають за мною постіль, зачиняють двері.

Застилають за мною постіль, зачиняють двері.