Белое на синем - Александр Малинин

Ах, какие белые на синем

Пароходы уходили в даль,

Увозили на борту Россию,

Ах, поручик, как Вам было жаль.

Весь потертый и совсем не модный

Ваш мундир, что с кожей сросся вдрызг.

Над Россией стон стоял народный,

Вы меняли Родину на жизнь.

Уплывала, таяла Россия,

Памятью и болью становясь.

Ах, какие белые на синем

Чайки, плача, провожали Вас.

Но, поручик, Вы не хмурьте брови,

Выпьем мы за Родину до дна.

На мундире Вашем капли крови,

Будто за Россию ордена.

Знаю, встретимся в кафе парижском,

По улыбке я Вас отличу.

«Да, поручик, Вы устали слишком», —

Через годы шепотом кричу.

Да, Голицын, Вы — России символ!

За спиной сожженные мосты.

Ах, какие белые на синем

Ночью о России снятся сны.

Ах, какие белые на синем

Всем нам о России снятся сны.

Ах, які білі на синьому

Пароплави йшли в далечінь,

Вивозили на борту Росію,

Ах, поручику, як вам було шкода.

Весь потертий і зовсім не модний

Ваш мундир, що зі шкірою зрісся вщент.

Над Росією стогін стояв народний,

Ви змінювали Батьківщину на життя.

Впливала, танула Росія,

Пам'яттю і болю стаючи.

Ах, які білі на синьому

Чайки, плачучи, проводжали Вас.

Але, поручик, Ви не хмурте брови,

Вип'ємо ми за Батьківщину до дна.

На мундирі Вашій краплі крові,

Ніби за Росію ордену.

Знаю, зустрінемось у кафе паризькому,

По посмішці я Вас відрізню.

«Так, поручику, Ви втомилися занадто», —

Через роки пошепки кричу.

Так, Голіцин, Ви - Росії символ!

За спиною спалені мости.

Ах, які білі на синьому

Вночі про Росію сняться сни.

Ах, які білі на синьому

Всім нам про Росію сняться сни.