Белый вальс - Александр Малинин

Я не знаю, зачем я увидел вас —

Так нелепо, случайно увидел вас.

Позабыв про кольцо, я смотрел вам в лицо,

Тень сомнения, скрывая в себе.

Я позвал вас, и вы мне ответили —

Неожиданно, страстно ответили.

За любовь мою грешную, душу вы нежную

Без раздумья вручили судьбе.

А за окном, метелью снежной

Кружится вальс пушистый, нежный

И город спит во тьме кромешной

Белой, белой, белой.

А за окном, метель кружится

И невесомый снег ложится;

А мне на миг бы в нём забыться

В белую, в белую…

Знаю, что никогда мы не встретимся —

Никогда больше с вами не встретимся.

И что было меж нами — умрёт под снегами

В этом грустном, седом феврале.

Так зачем ваши нежные пальчики —

Ваши нежные снежные пальчики

В миг немого прощания пишут мне «До свидания»

На узорчатом белом стекле?

А за окном, метелью снежной

Кружится вальс пушистый, нежный

И город спит во тьме кромешной

Белой, белой, белой.

А за окном, метель кружится

И невесомый снег ложится;

А мне на миг бы в нём забыться

В белую.

А за окном, метелью снежной

Кружится вальс пушистый, нежный

И город спит во тьме кромешной

Белой, белой, белой.

А за окном, метель кружится

И невесомый снег ложится;

А мне на миг бы в нём забыться

В белую;

в белую;

в белую.

Я не знаю, навіщо я побачив вас.

Так безглуздо, випадково побачив вас.

Забувши про кільце, я дивився вам в обличчя,

Тінь сумніву, приховуючи в собі.

Я покликав вас, і ви мені відповіли

Несподівано пристрасно відповіли.

За любов мою грішну, душу ви ніжну

Без роздумів вручили долі.

А за вікном, хуртовиною сніговою

Кружиться вальс пухнастий, ніжний

І місто спить у тьмі окрішній

Білий, білий, білий.

А за вікном, хуртовина паморочиться

І невагомий сніг лягає;

А мені на миг би в ньому забути

В білу, в білу...

Знаю, що ніколи ми не зустрінемося.

Ніколи більше з вами не зустрінемося.

І що було між нами — помре під снігами

У цьому сумному, сивому лютому.

То навіщо ваші ніжні пальчики —

Ваші ніжні сніжні пальчики

У мить німого прощання пишуть мені «До побачення»

На візерунчастому білому склі?

А за вікном, хуртовиною сніговою

Кружиться вальс пухнастий, ніжний

І місто спить у тьмі окрішній

Білий, білий, білий.

А за вікном, хуртовина паморочиться

І невагомий сніг лягає;

А мені на миг би в ньому забути

У білу.

А за вікном, хуртовиною сніговою

Кружиться вальс пухнастий, ніжний

І місто спить у тьмі окрішній

Білий, білий, білий.

А за вікном, хуртовина паморочиться

І невагомий сніг лягає;

А мені на миг би в ньому забути

білу;

в білу;

у білу.