Поздняя любовь - Александр Ломинский

Жизнь подарила счастье,

И это счастье явилось тобой.

Ты пришла озаренная страстью

Красивой и неземной.

Ты пришла, как ангел божий,

Меня к свету из тьмы вернуть.

Отпусти мне грехи этой жизни,

Дай с тобой мне пройти этот путь.

Припев:

Эта поздняя любовь озарила меня счастьем,

Я как будто бы во сне, в небесах парю.

Я как будто вечно пьян, переполнен страстью,

От любви своей в огне горю.

Жизнь подарила радость,

Радость нежной, любовной игры.

Я люблю и пою от счастья,

Слава Богу за эти дары.

Никогда очарован так не был,

Потому что не встретил тебя.

Ты моя навсегда королева,

Как же нежно люблю я тебя.

Припев:

Эта поздняя любовь озарила меня счастьем,

Я как будто бы во сне, в небесах парю.

Я как будто вечно пьян, переполнен страстью,

От любви своей в огне горю.

Ты как прекрасный, нежный цветок,

Влаги в пустыне глоток.

Пусть я полжизни трепетно ждал:

Верил, страдал и искал.

Самое главное счастье в пути

Было тебя мне найти,

Радость любви ощутит.

-= G L 5. R U =-

Припев:

Эта поздняя любовь озарила меня счастьем,

Я как будто бы во сне, в небесах парю,

Я как будто вечно пьян, переполнен страстью,

От любви своей в огне горю.

Эта поздняя любовь озарила меня счастьем,

Я как будто бы во сне, в небесах парю,

Я как будто вечно пьян, переполнен страстью,

От любви своей в огне горю.

Эта поздняя любовь…

Эта поздняя любовь…

Життя подарувало щастя,

І це щастя стало тобою.

Ти прийшла осяяна пристрастю

Гарною та неземною.

Ти прийшла, як ангел божий,

Мене до світла з темряви повернути.

Відпусти мені гріхи цього життя,

Дай із тобою мені пройти цей шлях.

Приспів:

Це пізнє кохання осяяло мене щастям,

Я ніби би у сні, в небесах парю.

Я ніби вічно п'яний, переповнений пристрастю,

Від любові свого у вогні горю.

Життя подарувало радість,

Радість ніжної, любовної гри.

Я люблю і співаю від щастя,

Слава Богу за ці дари.

Ніколи зачарований так не був,

Бо не зустрів тебе.

Ти моя назавжди королева,

Як ніжно люблю я тебе.

Приспів:

Це пізнє кохання осяяло мене щастям,

Я ніби би у сні, в небесах парю.

Я ніби вічно п'яний, переповнений пристрастю,

Від любові свого у вогні горю.

Ти, як прекрасна, ніжна квітка,

Вологи в пустелі ковток.

Нехай я півжиття трепетно ​​чекав:

Вірив, страждав і шукав.

Найголовніше щастя в шляху

Було тебе мені знайти,

Радість кохання відчує.

-= G L 5. R U =-

Приспів:

Це пізнє кохання осяяло мене щастям,

Я ніби би у сні, в небесах парю,

Я ніби вічно п'яний, переповнений пристрастю,

Від любові свого у вогні горю.

Це пізнє кохання осяяло мене щастям,

Я ніби би у сні, в небесах парю,

Я ніби вічно п'яний, переповнений пристрастю,

Від любові свого у вогні горю.

Це пізнє кохання…

Це пізнє кохання…