Судный день - Александр Буйнов

Все тленно и всему конец: гордыни, зависти, богатству и греху.

И смерть циничная реальности венец нам подытожит жизни веху.

Придем на окончательный расчет, став в очередь подобострастно,

Толкаться будем — синяки не в счет, тут ври не ври — уже напрасно.

Судья там строг и не подкупен, у заседателей хвосты, копыта.

Здесь взяток не берут, не делают отсрочек и дело каждого уже прошито.

Там есть прощение, луч надежды, кто жизнью праведною жил.

Кому-то посчастливилось однажды и он аванс от Бога получил.

Все тленно и всему конец: гордыни, зависти, богатству и греху.

И смерть циничная реальности венец нам подытожит жизни веху.

Придем на окончательный расчет, став в очередь подобострастно,

Толкаться будем — синяки не в счет, тут ври не ври — уже напрасно.

Тут ври не ври — уже напрасно.

Все тлінно і все кінець: гордині, заздрощі, багатству і гріху.

І смерть цинічна реальності вінець нам підсумує життя віху.

Прийдемо на остаточний розрахунок, ставши в чергу улесливо,

Штурхатися будемо— синяки не рахунок, тут бреши не ври — вже даремно.

Суддя там строгий і не підкуплений, у засідателів хвости, копита.

Тут хабарів не беруть, не роблять відстрочок і справу кожного вже прошито.

Там є прощення, промінь надії, хто життям праведним жив.

Комусь пощастило якось і він аванс від Бога отримав.

Все тлінно і все кінець: гордині, заздрощі, багатству і гріху.

І смерть цинічна реальності вінець нам підсумує життя віху.

Прийдемо на остаточний розрахунок, ставши в чергу улесливо,

Штурхатися будемо— синяки не рахунок, тут бреши не ври — вже даремно.

Тут бреши не ври — вже даремно.