Чужая женщина - Александр Буйнов

Прошу прощения у тебя, я очень долго шёл домой

Поверь, что ты любовь моя, что ты и радость и покой.

Как мог забыть я, не пойму, о том, что ты меня ждала,

Не понимаю, почему другая женщина вела.

Припев:

Та женщина, чужая, не радость, а беда, та женщина, чужая, не будет близкой

никогда.

То не судьба, а случай, я навсегда с тобой, прости, забудь, так будет лучше,

я навсегда с тобой.

Целую я тебя в глаза, глаза солёные от слёз,

Ну, что тебе ещё сказать, ну, как ответить на вопрос.

Твоей душевной красоты не замечал, не видел я.

Меня уже простила ты, я не могу простить себя.

Припев:

Та женщина, чужая, не радость, а беда, та женщина, чужая, не будет близкой

никогда.

То не судьба, а случай, я навсегда с тобой, прости, забудь, так будет лучше,

я навсегда с тобой.

Та женщина, чужая, не радость, а беда, та женщина, чужая, не будет близкой

никогда.

То не судьба, а случай, я навсегда с тобой, прости, забудь, так будет лучше,

я навсегда с тобой.

Та женщина, чужая, не радость, а беда, та женщина, чужая, не будет близкой

никогда.

То не судьба, а случай, я навсегда с тобой, прости, забудь, так будет лучше,

я навсегда с тобой.

Та женщина, чужая.

Я не могу простить себя.

Я так долго шёл домой.

Та женщина, чужая.

Перепрошую у тебе, я дуже довго йшов додому

Повір, що ти любов моя, що ти і радість і спокій.

Як міг забути я, не розумію, про те, що ти мене чекала,

Не розумію, чому інша жінка вела.

Приспів:

Та жінка, чужа, не радість, а біда, та жінка, чужа, не буде близькою

ніколи.

То не доля, а випадок, я назавжди з тобою, пробач, забудь, так буде краще,

я назавжди з тобою.

Цілую я тебе в очі, очі солоні від сліз,

Ну, що тобі ще сказати, ну, як відповісти на питання.

Твоєї душевної краси не помічав, не бачив я.

Мене вже вибачила ти, я не можу вибачити себе.

Приспів:

Та жінка, чужа, не радість, а біда, та жінка, чужа, не буде близькою

ніколи.

То не доля, а випадок, я назавжди з тобою, пробач, забудь, так буде краще,

я назавжди з тобою.

Та жінка, чужа, не радість, а біда, та жінка, чужа, не буде близькою

ніколи.

То не доля, а випадок, я назавжди з тобою, пробач, забудь, так буде краще,

я назавжди з тобою.

Та жінка, чужа, не радість, а біда, та жінка, чужа, не буде близькою

ніколи.

То не доля, а випадок, я назавжди з тобою, пробач, забудь, так буде краще,

я назавжди з тобою.

Та жінка, чужа.

Я не можу пробачити себе.

Я так довго йшов додому.

Та жінка, чужа.