Un charquito de estrellas - Alejandro Sanz

Naufragué en un charquito de estrellas

Yo solo quería navegar, poner mis ganas por velas

Y, el mar llené llorando por ella

Un sueño anclado en la luna

No pude ver orilla ningúna y, normal

Que naufragase a su vera

Entre la espuma que acaricia y atropella

Como un verso del poema que escribí

Se van borrando tus huellas

Mi ilusión es la cometa que se eleva

Y que se estrella contra mi, contra mi, contra mi

Dónde están los mares de verdad, gélidos?

Y aquella brisa que apagaba poco a poco el sol

¿dónde quedó?

las noches mágicas ¿te acuerdas?

De charquitos y de estrellas

Esta noche iba a brillar la luna

Pero la tormenta la asustó

Mañana, cuando salga el sol

Se reirá de ella, pero de nosotros no

Esta noche hay miles de estrellas

Y una mágica y radiante luna llena

Y aquel charquito de estrellas

Resultó ser un desierto

Solo un espejismo de arena y de sal

De risas hoy verdaderas

Suelta velas y verás mi cometa

Que se eleva y que se va, que se va, que se va

Dónde están los sueños de verdad, cálidos?

Y las tormentas de caricias

Donde el huracán, amándonos

La noche es grande y es eterna

Ya no hay charcos;

solo estrellas

Esta noche brillará la luna

Porque la tormenta es nuestro amor, amor, amor

Mañana, cuando salga el sol, llorará de envidia

Por ella y por lo que pasó

Esta noche hay miles de estrellas

Y una mágica y radiante Luna

Mañana, cuando salga el sol, llorará de envidia

Por ella y por lo que pasó

Esta noche hay miles de estrellas

Y una mágica y radiante luna llena

Dónde están los mares de verdad?

Y las tormentas de caricias, donde el huracán

Я зазнав корабельної аварії в калюжі зірок

Я просто хотів плисти, поставив своє бажання на вітрила

І я наповнив море плачем за нею

Мрія, закріплена на місяці

Ніякого берега я не бачив і, нормально

Ця корабельна аварія біля нього

Між піною, що пестить і перебігає

Як вірш із написаного мною вірша

Твої сліди стираються

Моя ілюзія — повітряний змій, що піднімається

І це б'ється об мене, об мене, об мене

Де моря правди, крижані?

І той вітерець, що потроху загасив сонце

де це було?

чарівні ночі ти пам'ятаєш?

З калюж і зірок

Сьогодні ввечері мав світити місяць

Але гроза налякала її

Завтра, коли зійде сонце

Він буде сміятися з неї, але не з нас

Сьогодні ввечері тисячі зірок

І чарівний і променистий повний місяць

І та калюжа зірок

Виявилася пустеля

Просто міраж із піску та солі

Справжній сміх сьогодні

Кидайте свічки, і ви побачите мого повітряного змія

Це піднімається і те йде, те йде, те йде

Де справжні мрії, тепло?

І бурі пестощів

Де ураган, люблячий нас

Ніч велика і вічна

Вже немає калюж;

Тільки зірки

Сьогодні ввечері буде світити місяць

Тому що гроза - це наша любов, любов, любов

Завтра, коли зійде сонце, вона буде плакати від заздрості

За неї і за те, що сталося

Сьогодні ввечері тисячі зірок

І чарівний і сяючий Місяць

Завтра, коли зійде сонце, вона буде плакати від заздрості

За неї і за те, що сталося

Сьогодні ввечері тисячі зірок

І чарівний і променистий повний місяць

Де моря правди?

І пестливі бурі, де ураган