Quisiera ser - Alejandro Sanz

Quisiera ser el dueño del pacto de tu boca

Quisiera ser el verbo al que no invitas

A la fiesta de tu voz

Te has preguntado alguna vez, di la verdad

Si siente el viento, debajo de tu ropa

Cuando te bañas en el mar desnuda

Y te acaricia el cuerpo en la fiesta de tu piel

Se sentirá la sal, las olas

Sentirá la arena, me da pena

Quisiera ser al aire que escapa de tu risa

Quisiera ser la sal para escocerte en tus heridas

Quisiera ser la sangre que envuelves con tu vida

Quisiera ser el sueño que jamás compartirías

Y el jardín de tu alegría, en la fiesta de tu piel

Son esos besos que ni frío ni calor

Pero si son de tu boca, también los quiero yo Quisiera ser sincero

Apuesto a que te pierdo

En esta frase sólo pido tu perdón

Por qué no escribo algo mejor, ay yo no sé

Me has preguntado alguna vez

Por preguntar, qué es lo que quiero

Por qué motivo he dibujado el aire

Que jugaba a ser silencio

Si en realidad te entiendo o sólo nos queremos

Y si a la noche como a mí le duele tanto

Desear de lejos

Se sentirá la sal, las olas

Sentirá la arena, me da pena

Quisiera ser al aire que escapa de tu risa

Quisiera ser la sal para escocerte en tus heridas

Quisiera ser la sangre que envuelves con tu vida

Quisiera ser el sueño que jamás compartirías

Y el jardín de tu alegría, en la fiesta de tu piel

Son esos besos que ni frío ni calor

Pero si son de tu boca, también los quiero yo, no, no, no Quisiera ser al aire que escapa de tu risa

Quisiera ser la sal para escocerte en tus heridas

Quisiera ser la sangre que envuelves con tu vida

Quisiera ser el sueño que jamás compartirías

Y el jardín de tu alegría, en la fiesta de tu piel

Quisiera ser al aire que escapa de tu risa

Quisiera ser la sal para escocerte en tus heridas

Quisiera ser la sangre que envuelves con tu vida

Si quieres ser el aire

Yo te invito niña a mi camisa, mi camisa

De tu alegría, y la fiesta de tu piel, no, no, no Quisiera ser al aire que escapa de tu risa

Quisiera ser la sal para escocerte en tus heridas

Quisiera ser la sangre que envuelves con tu vida

Quisiera ser el sueño que jamás compartirías

Y el jardín de tu alegría, en la fiesta de tu piel

Я хотів би бути власником пакту твоїх уст

Я хотів би бути тим дієсловом, якого ти не запрошуєш

На вечірку твого голосу

Ви коли-небудь замислювалися, кажіть правду

Якщо відчуваєш вітер, під одягом

Коли ти купаєшся в морі голий

І пестить ваше тіло на стороні вашої шкіри

Ви відчуєте сіль, хвилі

Відчує пісок, мені шкода

Я хотів би бути повітрям, яке виривається від твого сміху

Я хотів би бути сіллю, щоб вжалити тебе в твої рани

Я хотів би бути тією кров’ю, яку ти оповиєш своїм життям

Я хотів би бути мрією, якою ти ніколи не поділишся

І сад твоєї радості, на вечірці твоєї шкіри

Це ті поцілунки, які ні холодні, ні гарячі

Але якщо вони з твоїх вуст, я також хочу їх, я хотів би бути чесним

Б'юся об заклад, я втратив тебе

У цьому реченні я лише прошу у вас вибачення

Чому б мені не написати щось краще, о, я не знаю

ти коли-небудь питав мене

За питання, що я хочу

З якої причини я натягнув повітря

який грав у мовчання

Якщо я тебе дійсно розумію, чи ми просто любимо один одного

І якщо така ніч, як я, так болить

Побажання здалеку

Ви відчуєте сіль, хвилі

Відчує пісок, мені шкода

Я хотів би бути повітрям, яке виривається від твого сміху

Я хотів би бути сіллю, щоб вжалити тебе в твої рани

Я хотів би бути тією кров’ю, яку ти оповиєш своїм життям

Я хотів би бути мрією, якою ти ніколи не поділишся

І сад твоєї радості, на вечірці твоєї шкіри

Це ті поцілунки, які ні холодні, ні гарячі

Але якщо вони з твоїх уст, я також хочу їх, ні, ні, ні, я хотів би бути повітрям, яке виривається з твого сміху

Я хотів би бути сіллю, щоб вжалити тебе в твої рани

Я хотів би бути тією кров’ю, яку ти оповиєш своїм життям

Я хотів би бути мрією, якою ти ніколи не поділишся

І сад твоєї радості, на вечірці твоєї шкіри

Я хотів би бути повітрям, яке виривається від твого сміху

Я хотів би бути сіллю, щоб вжалити тебе в твої рани

Я хотів би бути тією кров’ю, яку ти оповиєш своїм життям

Якщо ти хочеш бути повітрям

Я запрошую тебе дівчино в мою сорочку, свою сорочку

Твоєї радості і твоєї шкіри, ні, ні, ні, я хотів би бути повітрям, яке виривається з твого сміху

Я хотів би бути сіллю, щоб вжалити тебе в твої рани

Я хотів би бути тією кров’ю, яку ти оповиєш своїм життям

Я хотів би бути мрією, якою ти ніколи не поділишся

І сад твоєї радості, на вечірці твоєї шкіри