Siempre es de noche - Alejandro Sanz

Cuéntame, cómo va cayendo el sol

Mientras hablas pensaré

Qué guapa estás, qué suerte ser

La mitad del cuento de un atardecer

Que observo al escucharte

Porque mis ojos son tu voz

Acércate, que cuando estemos piel con piel

Mis manos te dibujarán

Tu aroma me dirá tu edad

Junto a ti, unidos sin saber por qué

Seguramente se me note

El resplandor de una ilusión

Porque a tu lado puedo olvidar

Que para mí siempre es de noche

Pero esta noche es como un atardecer

Si logras que a la vida me asome

Tus ojos sean los que brillen

Y la luna que la borren

En mi eterna oscuridad

El cielo tiene nombre: tu nombre

Qué no daría yo por contemplarte

Aunque fuera un sólo instante

Hace frío, es tarde y tienes que volver

Hay alguien que te espera, seguro

Una vez más el tiempo se nos fue

¿Volverás?

Dime si mañana volverás

Como lo has hecho cada tarde

Para contarme cómo muere el día

Y se marchó, ella se alejó de él

Pero como en las cartas… dos puntos, posdata

Se me olvidaba, no me presenté

Sólo fui testigo por casualidad

Hasta que de pronto, él me pregunto

¿Era bella, no es verdad?

«Más que la luna» dije yo

Y él sonrió

Y ya jamás se harán reproches

Por intentar amanecer

No volverá a perderse en la noche

Porque su alma hoy brilla con más fuerza

Que un millón de soles

Pero su eterna oscuridad

A veces se le oye a voces

Qué no daría yo por contemplarte

Aunque fuera un sólo instante

Por intentar amanecer

No volverá a perderse en la noche

Porque su alma hoy brilla con más fuerza

Que un millón de soles

Pero su eterna oscuridad

A veces se le oye a voces

Qué no daría yo por contemplarte

Aunque fuera un sólo instante

Qué no daría yo por contemplarte

Aunque fuera un sólo instante

Розкажи, як сонце сідає

Поки ти говориш, я буду думати

Яка ти гарна, як тобі пощастило

Половина історії про захід сонця

Що я спостерігаю, коли слухаю вас?

Бо мої очі - твій голос

Підійди ближче, коли ми шкіра до шкіри

мої руки тебе намалюють

Ваш запах підкаже мені ваш вік

Поруч з тобою, об'єднані невідомо чому

Я обов'язково помічу

Сяйво ілюзії

Бо поруч з тобою я можу забути

Що для мене завжди ніч

Але сьогоднішня ніч схожа на захід сонця

Якщо тобі вдасться змусити мене подивитися на життя

Твої очі сяють

І місяць, що вони стирають

У моїй вічній темряві

У неба є ім'я: твоє ім'я

Чого б я не віддав, щоб споглядати тебе

Навіть якщо це була лише мить

Холодно, пізно і треба повертатися

На вас точно хтось чекає

Знову час пройшов повз нас

Ти повернешся?

Скажи, чи прийдеш завтра

як ти робив щодня вдень

Розповісти мені, як вмирає день

І він пішов, вона пішла від нього

Але як у листах ... двокрапка, приписка

Забув, не представився

Я був лише випадковим свідком

Аж раптом він мене запитав

Вона була красива, чи не так?

"Більше, ніж місяць", - сказав я

і він посміхнувся

І вони ніколи не будуть дорікати один одному

за спробу світати

Ти більше не загубишся вночі

Тому що твоя душа сьогодні світить яскравіше

Ніж мільйон сонць

Але його вічна темрява

Іноді його чути в голосах

Чого б я не віддав, щоб споглядати тебе

Навіть якщо це була лише мить

за спробу світати

Ти більше не загубишся вночі

Тому що твоя душа сьогодні світить яскравіше

Ніж мільйон сонць

Але його вічна темрява

Іноді його чути в голосах

Чого б я не віддав, щоб споглядати тебе

Навіть якщо це була лише мить

Чого б я не віддав, щоб споглядати тебе

Навіть якщо це була лише мить