Llega, llegó soledad - Alejandro Sanz

Tiene Buenos Aires un rincón

en un jardín prohibido,

un tal piazzola, amigo de un gorrión

que le presta el nido

para ver de plata amanecer

de oro atardecer, de madrugada,

una mirada de mujer

Tiene Buenos Aires qué sé yo…

y un poema escrito

un verso que recuerdo de un adiós

y que le dedico

a ese personaje que cantó

hay tanto tango herido… ¡Va por Gardel!

Quema, quema, tu nombre quema mi voz

Buenos Aires me dolió

pienso tanto en ti en mis recuerdos suavecitos,

Pero se irá, pero se irá, pero se irá

aquella sensación, llega, llego soledad

déjame soñar

con tu amargo de a sorbitos,

que hoy tengo porteño el corazón

Quiero el Buenos Aires que voló

de un espejo frío

de un albor gesticulando amor

dando vida a un libro

De corrientes nada en el calor,

y en callejones frío

tiene Buenos Aires un cariño que era mío

Tiene Buenos Aires, qué sé yo y un poema escrito

un verso que recuerdo de un adiós

y que le dedico

a ese personaje que cantó

tanto tango herido…

Quema, quema tu nombre quema mi voz

Buenos Aires me dolió

yo te llevo aquí

en mis recuerdos suavecitos…

Pero se irá, ya lo verás, se irá

aquella sensación

llega, llego soledad

déjame soñar

con tu amargo de a sorbitos

Déjame soñar, déjame soñar

con tu amargo de a poquitos

Quema, quema tu nombre quema mi voz

Buenos Aires me dolió

pienso tanto en ti en mis recuerdos suavecitos

Pero se irá, pero se irá, aquella sensación

llega, llego soledad

déjame soñar

con tu amargo de a sorbitos

y porteño el corazón

A tu vera, a tu vera

Ya sé que estoy piantao

piantao, piantao en tus manos.

Буенос-Айрес має кутовий

у забороненому саду,

якийсь п'яццола, друг горобця

що позичає гніздо

побачити срібний схід сонця

золотого заходу, світанку,

жіночий погляд

Чи є в Буенос-Айресі, що я знаю...

і написаний вірш

вірш, який я пам'ятаю з прощання

і що я присвячую

тому персонажу, який співав

стільки пораненого танго... Він йде за Гарделем!

Гори, гори, твоє ім'я горить мій голос

Буенос-Айрес завдав мені болю

Я так багато думаю про тебе в своїх ніжних спогадах,

Але піде, але піде, але піде

це відчуття, воно приходить, приходить самотність

дозволь мені мріяти

твоїми гіркими ковтками,

що сьогодні в мене серце портеньо

Я хочу Буенос-Айрес, який летів

холодного дзеркала

від світанку жестикулюючої любові

втілення книги в життя

З течій нічого в спеку,

і в холодних алеях

У Буенос-Айресі є моя любов

У ньому є Буенос-Айрес, що я знаю і написаний вірш

вірш, який я пам'ятаю з прощання

і що я присвячую

тому персонажу, який співав

так боляче танго...

Гори, спали твоє ім'я, гори мій голос

Буенос-Айрес завдав мені болю

Я беру тебе сюди

в моїх ніжних спогадах...

Але пройде, побачиш, піде

це відчуття

приходить самотність, приходить самотність

дозволь мені мріяти

своїми гіркими ковтками

дай мені мріяти, дай мені мріяти

з твоєю гіркою потроху

Гори, спали твоє ім'я, гори мій голос

Буенос-Айрес завдав мені болю

Я так багато думаю про тебе в моїх ніжних спогадах

Але воно піде, але воно піде, це відчуття

приходить самотність, приходить самотність

дозволь мені мріяти

своїми гіркими ковтками

і портеньо серця

На свій бік, на свій бік

Я знаю, що я піантао

піантао, фортепіано в твоїх руках.