La Vida Que Respira - Alejandro Sanz

En tu cara se ve la misma paz

Que cuando observas el atardecer

Tienes la mirada clara, como la mañana

Ahí va otra muesca en mi memoria

No esta escrito en papel, pero mi Dios es mujer

Dar la vida es un don, solo por eso es por que

Yo me pongo de pie ante usted

De manzana y de arano

Tu me descifraste bien, no me voy a disolver

La herida es casi amor, eso es ley, ley, ley, ley

Ustedes nos daban tanto, que no da tiempo agradecer

Ahora dime que eres tu, yo ya lo se, se, se

Vida!

La galaxia entera que se explica

Vida!

La naturaleza explota, canta y grita

Mira, vida!

El suspiro eterno, es Dios

Es la vida que respira, es el mantra creador

La galaxia ardiendo, así suena la vida

El mundo entero cuando esta abierto

No por mucho que hace, nos olvida el secreto

No por mucho despertarse, nos olvidan los sueños

No por mucho suceder, me parecías lo más nuevo

No por mucho creértelo, terminas creyendo

Por la cara que pones, mejor no hablarte más

Se que este es un momento así muy secon

Se que en fondo te hacen gracia mis palabras

Pero es que yo no se que hacer con estos nervios

Ella es piel de tu piel y tendrá tu poder

Y el universo canto, solo por eso a tus pies

Si me buscas, yo estaré, en el suelo gritame

Ya van cuatro pero aun, no se que hacer, hacer, hacer

Ustedes nos dan tanto, que no da tiempo agradecer

Ahora dime que eres tu, yo ya lo se, se, se

Vida!

La naturaleza explota, canta y grita

Vida!

La naturaleza explota, canta y grita, mira vida!

Tu, tu el suspiro eterno, vamos amor

Es la vida que respira, es el mantra creador

La galaxia ardiendo, ahí

Así suena la vida, como tu respiración

Así suena la vida, como tu respiración

Así suena la vida

Y el mundo entero cuando esta aplaudiendo

No por mucho hablarse, nos olvida el silencio

No por mucho callarse, nos olvida el flagelo

No por mucho caminarse, nos olvida el sendero

No por mucho despertarse, no se olvidan los sueños

No por mucho vivir, se me hace normal el momento

No por mucho ocurrir, deja de ser lo más bello

No por mucho hablarse, no se olvida el silencio

No por mucho acariciarse, no se olvida el hielo

No por mucho odiarse, nos olvidar el querernos

No por mucho olvidar, olvidaré tus lamentos

No por mucho fallarse, borra nuestros aciertos

No por mucho fingir, dejo de sentir lo que siento

Gracias

На твоєму обличчі ти бачиш той самий спокій

Це коли дивишся на захід сонця

Ви маєте ясний вигляд, як ранок

У моїй пам’яті з’являється ще одна виїмка

Це не написано на папері, але мій Бог – жінка

Дарувати життя – це дар, тільки тому

я стою перед тобою

яблуко і чорниця

Ти мене добре розшифрував, я не збираюся розчинятися

Рана майже кохання, ось закон, закон, закон, закон

Ви так багато дали нам, що немає часу дякувати

Тепер скажи мені, що це ти, я вже знаю, я знаю, я знаю

Час життя!

Пояснила вся галактика

Час життя!

Природа вибухає, співає і кричить

Дивись, життя!

Вічне зітхання – Бог

Це життя, що дихає, це творча мантра

Палаюча галактика, ось як звучить життя

Весь світ, коли він відкритий

Скільки б він не робив, ми забуваємо секрет

Скільки б ми не прокидалися, ми забуваємо свої сни

Не так багато трапляється, ти мені здався найновішим

Незалежно від того, наскільки ви в це вірите, ви в кінцевому підсумку повірите

По обличчю, яке ти надягаєш, краще з тобою більше не розмовляти

Я знаю, що це дуже сухий момент

Я знаю, що в глибині душі тобі смішні мої слова

Але я просто не знаю, що робити з цими нервами

Вона шкіра твоєї шкіри і матиме твою силу

І всесвіт співав, тільки для цього біля твоїх ніг

Якщо ти мене шукаєш, я буду там, на землі кричати на мене

Їх уже чотири, але я все ще не знаю, що робити, робити, робити

Ви даєте нам так багато, що немає часу дякувати

Тепер скажи мені, що це ти, я вже знаю, я знаю, я знаю

Час життя!

Природа вибухає, співає і кричить

Час життя!

Природа вибухає, співає і кричить, подивіться на життя!

Ти, вічне зітхання, давай, кохання

Це життя, що дихає, це творча мантра

Палаюча галактика, там

Так звучить життя, як твоє дихання

Так звучить життя, як твоє дихання

так звучить життя

І весь світ, коли він плескає

Скільки б ми не говорили, ми забуваємо про тишу

Не для довгого мовчання, ми забуваємо про лихо

Не так багато ходити, ми забуваємо дорогу

Не багато прокидатися, сни не забуваються

Жити недовго, момент здається мені нормальним

Скільки б це не відбувалося, воно перестає бути найкрасивішим

Не багато розмовляти, мовчання не забувається

Не для сильного пестощів, не забудьте про лід

Не для того, щоб сильно ненавидіти один одного, ми забуваємо любити один одного

Недовго забуду, я забуду твої жаль

Скільки б ми не зазнали невдач, це стирає наші успіхи

Не для того, щоб прикидатися, я перестаю відчувати те, що відчуваю

Дякую