El escaparate - Alejandro Sanz

Una simple foto

tras una vitrina,

una imagen de cartón

que en su alma cobró vida.

Entre objetos puestos

en total desorden

vive en venta su sonrisa

siempre igual pero distinta.

No esperaban sus caricias

en su piel inanimada

él se conformaba

sólo con poder mirarla,

sólo con poder mirarla,

sólo con poder mirarla.

El escaparate otra vez se apagará,

so’aré contigo y la tienda cerrará

pero abren mañana niña

y de nuevo serás mía.

El escaparate no lo dice

pero sabe que a pesar

de lo irreal, si no puedo verla

y mañana ya no hay más

aunque sólo es una foto

lo demás sin ella es poco.

Hasta que un buen día

así sin avisarle

cambiaron ese decorado

y quitaron a su amante.

Pregunté a la gente

sólo se rieron

fue a buscarla por las calles

en montañas de deshechos,

y entre los escombros

y entre los objetos

encontré a su niña rota

en pedazos sucia y sola.

La curó jurando

la limpio llorando

y abrazándola al final

se la llevó a pasear.

El escaparate, nunca más se apagará

so’aremos juntos y ya nunca cerrará

no abrirán mañana niña,

pero sigues siendo m�a.

El escaparate, nunca más se apagará

so’aremos juntos y ya nunca cerrará

no abrirán mañana niña,

pero sigues siendo mía.

просте фото

за вітриною,

картонну картинку

що в його душі ожило.

між розміщеними об'єктами

в повному розладі

Живи своєю посмішкою на продаж

завжди однакові, але різні

Вони не чекали твоїх ласк

в його неживій шкірі

він відповідав

просто вміти дивитися на неї,

просто вміти дивитися на неї,

просто вміти дивитися на це.

Вітрина знову згасне,

Буду мріяти з тобою і магазин закриється

але вони відкриються завтра дівчино

і ти знову будеш моєю.

Вікно не каже

але ви знаєте, що незважаючи на це

нереального, якщо я цього не бачу

а завтра вже нема

хоча це лише фото

решта без нього мало.

До одного прекрасного дня

так без попередження

вони змінили цю прикрасу

і вони забрали її коханця.

Я запитав людей

вони просто сміялися

пішов шукати її на вулицях

в горах сміття,

і серед завалів

і між об'єктами

я знайшов твою розбиту дівчину

на шматки брудні й самотні.

Він вилікував її лайкою

Я прибираю його плачучи

і обіймає її в кінці

він взяв її на прогулянку.

Вітрина більше ніколи не згасне

Ми будемо мріяти разом і це ніколи не закриється

вони не відкриються завтра, дівчино,

але ти все одно мій

Вітрина більше ніколи не згасне

Ми будемо мріяти разом і це ніколи не закриється

вони не відкриються завтра, дівчино,

але ти все одно мій