On meurt - Alain Chamfort

On n’meurt pas parce qu’on est souffrant

On n’meurt pas parce qu’on est mourant

Soyons reconnaissants

Car si on meurt c’est parce qu’on est vivant

On n’meurt pas parce qu’on est usé

On n’meurt pas parce qu’on est tué

On meurt, la destinée

L’a décidé, on meurt parce qu’on est né

On meurt, c’est normal

On meurt, c’est pas plus mal

Le contraire s’rait même infernal

On meurt, c’est banal

Est-ce le point final

J’en sais rien et ça m’est égal

Au lieu de fuir devant

Ce qui, tous, nous attend

Savourons pleinement chaque instant

Etre vraiment vivant

Rien n’est plus enivrant

On n’meurt pas parce qu’on est souffrant

On n’meurt pas parce qu’on est mourant

Soyons reconnaissants

Car si on meurt c’est parce qu’on est vivant

On n’meurt pas parce qu’on est usé

On n’meurt pas parce qu’on est tué

On meurt, la destinée

L’a décidé, on meurt parce qu’on est né

C’est comme ça, on meurt

A chacun son heure

A première vue ça peut faire peur

Je n’suis pas maître zen

J’reconnais sans peine

Que l’idée me serre l’abdomen

Mais puisque c’est écrit

Pourquoi pousser des cris

Quand il suffit de garder à l’esprit

Qu'être vraiment vivant

Rien n’est plus enivrant

On n’meurt pas parce qu’on est souffrant

On n’meurt pas parce qu’on est mourant

Soyons reconnaissants

Car si on meurt c’est parce qu’on est vivant

On n’meurt pas parce qu’on est usé

On n’meurt pas parce qu’on est tué

On meurt, la destinée

L’a décidé, on meurt parce qu’on est né

On meurt, c’est comme ça

Que ça t’plaise ou pas

Qui que tu sois, tu n’as pas le choix

A tort ou à raison

Ne pas vivre est une option

Ne pas mourir par contre non

Alors à quoi bon

Se faire du mouron

Allons-y, vivons et mourons

Etre vraiment vivant

Rien n’est plus enivrant

On n’meurt pas parce qu’on est souffrant

On n’meurt pas parce qu’on est mourant

Soyons reconnaissants

Car si on meurt c’est parce qu’on est vivant

Ми не вмираємо, тому що страждаємо

Ми вмираємо не тому, що вмираємо

Давайте будемо вдячні

Бо якщо ми помремо, то це тому, що ми живі

Ми вмираємо не тому, що зношені

Ми вмираємо не тому, що нас вбивають

Ми вмираємо, доля

Вирішили, ми вмираємо, тому що народилися

Ми вмираємо, це нормально

Ми вмираємо, це не так погано

Протилежне було б навіть пекельним

Ми вмираємо, це звична справа

Це кінцева точка

Я не знаю і мені байдуже

Замість того, щоб тікати від

Що нас усіх чекає

Давайте повністю насолоджуватися кожною миттю

бути по-справжньому живим

Немає нічого більш п’янкого

Ми не вмираємо, тому що страждаємо

Ми вмираємо не тому, що вмираємо

Давайте будемо вдячні

Бо якщо ми помремо, то це тому, що ми живі

Ми вмираємо не тому, що зношені

Ми вмираємо не тому, що нас вбивають

Ми вмираємо, доля

Вирішили, ми вмираємо, тому що народилися

Ось так ми вмираємо

У кожного собаки свій день

На перший погляд це може бути страшно

Я не майстер дзен

Я легко впізнаю

Що ця ідея підтягує мій живіт

Але оскільки так написано

Навіщо кричати

Коли достатньо мати на увазі

бути по-справжньому живим

Немає нічого більш п’янкого

Ми не вмираємо, тому що страждаємо

Ми вмираємо не тому, що вмираємо

Давайте будемо вдячні

Бо якщо ми помремо, то це тому, що ми живі

Ми вмираємо не тому, що зношені

Ми вмираємо не тому, що нас вбивають

Ми вмираємо, доля

Вирішили, ми вмираємо, тому що народилися

Ми вмираємо, ось так

Подобається вам це чи ні

Хто б ви не були, у вас немає вибору

Правильно чи неправильно

Не жити - варіант

Не вмирай, хоча ні

І що

Пімпернель

Йдемо, живемо і помремо

бути по-справжньому живим

Немає нічого більш п’янкого

Ми не вмираємо, тому що страждаємо

Ми вмираємо не тому, що вмираємо

Давайте будемо вдячні

Бо якщо ми помремо, то це тому, що ми живі