Je pense à elle, elle pense à moi - Alain Chamfort

Le jour vient de naître sur les villes et les rivières

On court, on s’inquiète, du retard sur un horaire

La radio annonce qu’il y a du brouillard

Dans les champs s'éveillent les renards

Les trains de banlieue oublient dans des gares

Sur les quais des gens pressés tout essoufflés

Elle a quatre livres attachés par un ruban

S’assoit’sans rien dire au fond du compartiment

Nous allons rester plusieurs kilomètres

Vingt minutes face à face sur une banquette

Je pense à elle, elle pense à moi et au coup de sifflet, le train s’en va

Je pense à elle, elle pense à moi

«Tiens voilà le soleil"je dis tout bas

J’aurai demain le courage qu’il faut pour lui parler

Car elle attend que ce soit moi qui le premier

Un beau jour lui dise bonjour

Demain matin je lui parlerai

On voit de la vitre des maisons, des écoliers

Ce bois qui nous quitte, c’est la ville qui est tout près

Elle tend son billet à un contrôleur

Me sourit et puis s’enfuit avec mon cœur

Je pense à elle, elle pense à moi et au coup de sifflet, le train s’en va

Je pense à elle, elle pense à moi

«Tiens voilà le soleil"je dis tout bas

J’aurai demain le courage qu’il faut pour lui parler

Car elle attend que ce soit moi qui le premier

Un beau jour lui dise bonjour

En attendant, je l’aime.

У містах і річках щойно настав день

Ми бігаємо, хвилюємося, запізнюємося за графіком

Радіо повідомляє, що туман

На полях лисиці прокидаються

Приміські потяги забувають на вокзалах

На набережних люди поспішають, усі задихані

У неї чотири книги, перев’язані стрічкою

Безшумно сидить у задній частині купе

Ми залишимося кілька кілометрів

Двадцять хвилин віч-на-віч на лавці

Я думаю про неї, вона думає про мене і на свисток поїзд відходить

Я думаю про неї, вона думає про мене

«Ось сонце», — тихо кажу я

Завтра я матиму сміливість поговорити з ним

Бо вона чекає, коли я буду першим

В один прекрасний день привітайся

Завтра вранці я поговорю з ним

Бачимо з вікна будинків, школярів

Цей ліс, який залишає нас, є містом, яке знаходиться зовсім поруч

Вона передає свій квиток диспетчеру

Посміхнувся мені, а потім утік із серцем

Я думаю про неї, вона думає про мене і на свисток поїзд відходить

Я думаю про неї, вона думає про мене

«Ось сонце», — тихо кажу я

Завтра я матиму сміливість поговорити з ним

Бо вона чекає, коли я буду першим

В один прекрасний день привітайся

А тим часом я її люблю.