Adresse inconnue, retour à l'envoyeur - Alain Chamfort

Je revois une rue de province

Un jardin, une porte qui grince doucement

Et tu cours vers moi en robe blanche

Et tu cours vers moi et je me penche tendrement.

Nos souvenirs que j’ai cru effacés soudain me reviennent.

Alors je t’ai écrit, tu n’as pas répondu, ma lettre m’est revenue.

Adresse inconnue, retour à l’envoyeur

Et n’insistez plus, il n’y a plus de cœur

Plus de cœur à prendre, plus de cœur à aimer.

Il faut oublier, c’est le passé.

Adresse inconnue, retour à l’envoyeur

Et n’insistez plus, trop tard pour le bonheur.

On ne peut jamais revenir sur ses pas.

Il faut oublier, c’est loin déjà.

Je revois cette gare un peu triste

Ce grand train et toi, en robe grise, qui pleurais.

Tu savais que j’oublierais trop vite

Quand le grand tourbillon de la ville me prendrait.

Et je comprends ton chagrin et j’ai mal, tout est ma faute.

Lorsque tu m’as écrit, je n’ai pas répondu, ta lettre t’est revenue.

Adresse inconnue, retour à l’envoyeur

Et n’insistez plus, il n’y a plus de cœur

Plus de cœur à prendre, plus de cœur à aimer.

Il faut oublier, c’est le passé.

Adresse inconnue, retour à l’envoyeur

Et n’insistez plus, trop tard pour le bonheur.

On ne peut jamais revenir sur ses pas.

Il faut oublier, c’est loin déjà.

Je rêvais de lire dans ta réponse

«Je suis seule, je t’aime, tout va recommencer».

Adresse inconnue, retour à l’envoyeur

Et n’insistez plus, il n’y a plus de cœur

Plus de cœur à prendre, plus de cœur à aimer.

Il faut oublier, c’est le passé.

Adresse inconnue, retour à l’envoyeur

Et n’insistez plus, trop tard pour le bonheur.

On ne peut jamais revenir sur ses pas.

Il faut oublier, c’est loin déjà.

Adresse inconnue, retour à l’envoyeur

Et n’insistez plus, il n’y a plus de cœur

Plus de cœur à prendre, plus de cœur à aimer.

Il faut oublier, c’est le passé.

Я знову бачу провінційну вулицю

Сад, тихо скрипучі двері

А ти біжи до мене в білій сукні

А ти біжи до мене, а я ніжно нахиляюся.

До мене повертаються наші спогади, які я вважав раптово стертими.

Тож я вам написав, ви не відповіли, мій лист мені повернувся.

Невідома адреса, повернути відправнику

І перестань напружуватися, серця більше немає

Більше серця, щоб прийняти, більше серця, щоб любити.

Треба забути, це минуле.

Невідома адреса, повернути відправнику

І перестань стресувати, для щастя пізно.

Ви ніколи не зможете повторити свої кроки.

Треба забути, це вже далеко.

Я знову бачу цю станцію трохи сумною

Той великий шлейф і ти, у сірій сукні, плачеш.

Ти знав, що я надто рано забуду

Коли великий вихор міста забрав мене.

І я розумію твоє горе і боляче, це я у всьому винна.

Коли ви мені написали, я не відповів, ваш лист повернувся до вас.

Невідома адреса, повернути відправнику

І перестань напружуватися, серця більше немає

Більше серця, щоб прийняти, більше серця, щоб любити.

Треба забути, це минуле.

Невідома адреса, повернути відправнику

І перестань стресувати, для щастя пізно.

Ви ніколи не зможете повторити свої кроки.

Треба забути, це вже далеко.

Я мріяв прочитати у вашій відповіді

«Я сама, я люблю тебе, все почнеться спочатку».

Невідома адреса, повернути відправнику

І перестань напружуватися, серця більше немає

Більше серця, щоб прийняти, більше серця, щоб любити.

Треба забути, це минуле.

Невідома адреса, повернути відправнику

І перестань стресувати, для щастя пізно.

Ви ніколи не зможете повторити свої кроки.

Треба забути, це вже далеко.

Невідома адреса, повернути відправнику

І перестань напружуватися, серця більше немає

Більше серця, щоб прийняти, більше серця, щоб любити.

Треба забути, це минуле.