Je ne suis qu'un homme - Alain Barrière

Je ne suis qu’un homme, rien qu’un homme

Qui traîne sa vie aux quatre vents

Qui rêve d'été et de printemps

Lorsque vient l’automne et les tourments

Mais c’est monotone, monotone

De me supporter depuis si longtemps

Et la même gueule et le même sang

Coulant dans mes veines d’un même courant

Je ne suis qu’un homme, rien qu’un homme

J’ai perdu mon cœur depuis longtemps

Et qu’on me pardonne, me pardonne

Si je ne sais plus que faire semblant

Je ne suis qu’un homme, rien qu’un homme

J’ai brûlé mes ailes aux soleils brûlants

J’ai fermé ma porte, oui qu’importe

Pour cause de rêve ou de testament

Si je me rappelle, me rappelle

Que la vie fut belle de temps en temps

Je ne saurai taire pour bien longtemps

Ce que me coûtèrent ces beaux moments

Mais y’a rien à faire, rien à faire

Car je sais trop bien qu’au premier tournant

Au premier sourire, au premier bon vent

Je retomberai dans le guet-apens

Je ne suis qu’un homme, rien qu’un homme

Et j’aime la vie si je m’en défends

Elle le sait bien cette poltronne

Qui donne toujours et toujours reprend

Et qu’on me pardonne, me pardonne

Si je n’y crois plus que de temps en temps

Je sais que personne, non personne

N’a jamais su dire le chemin des vents

Je ne suis qu’un homme, rien qu’un homme

Et je vais ma vie au gré des vents

Je crie, je tempête et je tonne

Puis je m’extasie au premier printemps

Je ne suis qu’un homme, rien qu’un homme

Entre goût de vivre et goût du néant

Entre Dieu et Diable, il faut voir comme

Je plie, je succombe et je me repens

Je ne suis qu’un homme, rien qu’un homme

Et je vais ma vie au gré des vents

Et qu’on me pardonne, me pardonne

Si je n’y crois plus que de temps en temps.

Я просто чоловік, просто чоловік

Хто тягне своє життя на чотири вітри

Хто мріє про літо і весну

Коли настає осінь і смута

Але це одноманітно, одноманітно

Терпіти мене так довго

І те саме обличчя і та ж кров

Тече в моїх жилах тим же струмом

Я просто чоловік, просто чоловік

Я давно втратив своє серце

І вибач мені, пробач мені

Якщо я більше не знаю, що прикидатися

Я просто чоловік, просто чоловік

Я спалив свої крила до палаючих сонечок

Я зачинив свої двері, так

Через мрію чи волю

Якщо я пам'ятаю, пам'ятай

Це життя було хорошим часом

Я не буду довго мовчати

Чого мені коштували ті хороші часи

Але нема чого робити, нема чого

Тому що я дуже добре це знаю на першому повороті

При першій посмішці, при першому доброму вітрі

Я знову потраплю в засідку

Я просто чоловік, просто чоловік

І я люблю життя, якщо захищаюся

Вона добре знає цього боягуза

Хто завжди дає і завжди забирає

І вибач мені, пробач мені

Якби я вірила в це час від часу

Я нікого не знаю, нікого

Ніколи не знав, як визначити дорогу вітрам

Я просто чоловік, просто чоловік

І я йду своє життя за вітрами

Я кричу, штурмую і грім

Тоді я марую першою весною

Я просто чоловік, просто чоловік

Між смаком до життя і смаком нічого

Між Богом і дияволом, ми повинні побачити, як

Згинаюся, піддаюся і каюся

Я просто чоловік, просто чоловік

І я йду своє життя за вітрами

І вибач мені, пробач мені

Якби я вірила в це час від часу.