Рудбой - Alai Oli

Она поёт ему реггей,

Роняя соль на его ладони.

Кто же говорил о том, что будет мне легко?

Ведь сердце выбрало рудбоя,

И я была готова, что с ним не будет спокойно.

Не понять её подругам полуодетым

В глянцевом блеске клубов,

Что она нашла в гетто,

Где даже летом снежные деревья,

Ветра ломают ветви,

Но Джа спрятал корни в землю.

Он ещё не был на солнце,

Ему говорили, там жарко,

Если ты достанешь билеты,

Он сможет жить и без джанка,

И он снова чертит дороги,

Там, где обрываются трассы,

Она ещё верит немного

И звонит в авиакассы.

«Пройдут и эти времена», — говорит она,

Что о небе знает тот, кто не видел дна?

И мне не страшно, если все будут против,

Ведь я уже не раз оставалась одна.

И это только в первый раз больно,

И я прощаю тех, кто в меня разряжают обоймы,

Однажды утром и вас любовь наполнит,

Однажды утром и вас любовь наполнит.

Он ещё не был на солнце,

Ему говорили, там жарко,

Если ты достанешь билеты,

Он сможет жить и без джанка,

И он снова чертит дороги,

Там, где обрываются трассы,

Она еще верит немного

И звонит в авиакассы.

Он ещё не был на солнце,

Ему говорили, там жарко,

Если ты достанешь билеты,

Он сможет жить и без джанка,

И он снова чертит дороги,

Там, где обрываются трассы,

Она еще верит немного

И звонит в авиакассы.

Вона співає йому реггей,

Ронить сіль на його долоні.

Хто ж казав про те, що мені буде легко?

Адже серце вибрало рудбоя,

І я була готова, що з нею не буде спокійно.

Не зрозуміти її подругам напіводягненим

У глянцевому блиску клубів,

Що вона знайшла у гетто,

Де навіть улітку сніжні дерева,

Вітри ламають гілки,

Але Джа сховав коріння в землю.

Він ще не був на сонці,

Йому говорили, там спекотно,

Якщо ти дістанеш квитки,

Він зможе жити і без джанка,

І він знову креслить дороги,

Там, де обриваються траси,

Вона ще вірить трохи

І дзвонить до авіакасів.

«Минуть і ці часи», — каже вона,

Що знає про небо той, хто не бачив дна?

І мені не страшно, якщо всі будуть проти,

Я вже не раз залишалася одна.

І це тільки вперше боляче,

І я прощаю тих, хто в мене розряджає обойми,

Одного ранку і вас любов наповнить,

Одного ранку і вас любов наповнить.

Він ще не був на сонці,

Йому говорили, там спекотно,

Якщо ти дістанеш квитки,

Він зможе жити і без джанка,

І він знову креслить дороги,

Там, де обриваються траси,

Вона ще вірить трохи

І дзвонить до авіакасів.

Він ще не був на сонці,

Йому говорили, там спекотно,

Якщо ти дістанеш квитки,

Він зможе жити і без джанка,

І він знову креслить дороги,

Там, де обриваються траси,

Вона ще вірить трохи

І дзвонить до авіакасів.