Крылья - Alai Oli

Думаешь, что есть дверь и ключ, но их нет,

Все параллельные миры всегда были во мне,

Хочешь быть вне системы, а будешь — в ней,

Хочешь везде успеть, а будешь лежать на спине.

Порой нам кажется, мы такие сильные,

Машем руками и думаем, что летим.

Ну и где мои крылья?

Где мои крылья?

Где мои крылья?

В центре города так много огней,

Высокие башни-пентхаусы за тысячей закрытых дверей,

Говорят здесь даже властелинам мира бывает страшно одиноко.

Корпорации делают нас зависимыми — алкоголь, сигареты,

А могли быть чистыми мы, светлыми, свободными,

Над бездной отчаяния не смотри под ноги.

Кто сказал мне остановись?

Даже в вузах учат, проникать в чужие мысли,

Повышать продажи, диктуя новую моду,

Никакие деньги не сделают тебя свободным.

Но, говорят, ангелы — частые гости в гетто;

Говорят, что не бывают потеряны дети;

Говорят, кто заблудился, тот сотней стоит тех,

Кто предпочел остаться в стойле.

Столько сил, чтобы не стать такими, как все,

Но любой бунт — это тоже элемент системы,

Любой бунт — это тоже элемент системы,

Элемент системы, тогда где мы?

Думаешь, что есть дверь и ключ, но их нет,

Все параллельные миры всегда были во мне,

Хочешь быть вне системы, а будешь — в ней,

Хочешь везде успеть, а будешь лежать на спине.

Порой нам кажется, мы такие сильные,

Машем руками и думаем, что летим.

Ну и где мои крылья?

Где мои крылья?

Где мои крылья?

Думаєш, що є двері та ключ, але їх немає,

Всі паралельні світи завжди були в мені,

Хочеш бути поза системою, а будеш — у ній,

Хочеш скрізь встигнути, а лежатимеш на спині.

Деколи нам здається, ми такі сильні,

Машемо руками і думаємо, що летимо.

Ну, і де мої крила?

Де мої крила?

Де мої крила?

У центрі міста так багато вогнів,

Високі вежі-пентхауси за тисячею зачинених дверей,

Говорять тут навіть володарям світу буває страшенно самотньо.

Корпорації роблять нас залежними - алкоголь, сигарети,

А могли бути чистими ми, світлими, вільними,

Над безоднею відчаю не дивись під ноги.

Хто сказав мені зупинитися?

Навіть у вузах навчають, проникати в чужі думки,

Підвищувати продажі, диктуючи нову моду,

Жодні гроші не зроблять тебе вільним.

Але, кажуть, ангели – часті гості у гетто;

Говорять, що не бувають втрачені діти;

Кажуть, хто заблукав, той сотнею стоїть тих,

Хто вважав за краще залишитися у стійлі.

Стільки сил, щоб не стати такими, як усі,

Але будь-який бунт - це теж елемент системи,

Будь-який бунт - це теж елемент системи,

Елемент системи тоді де ми?

Думаєш, що є двері та ключ, але їх немає,

Всі паралельні світи завжди були в мені,

Хочеш бути поза системою, а будеш — у ній,

Хочеш скрізь встигнути, а лежатимеш на спині.

Деколи нам здається, ми такі сильні,

Машемо руками і думаємо, що летимо.

Ну, і де мої крила?

Де мої крила?

Де мої крила?