Лев умрёт за любовь - Alai Oli

Я – Лев!

И огонь моей гривы

Лучами касается Солнца.

Мне бы увидеть в её глазах

Хоть каплю тепла.

Но от правды не скрыться...

Я – Лев!

Я дерзкий рудбой!

Я за друга в любую бездну.

Всегда старался быть честным.

Джа, что же со мной?

Он найдёт в себе сил,

Проходя, улыбнуться спокойно.

Может быть, стоит Она львиных слёз,

Но видеть их недостойна.

Лев умрёт за любовь,

Но не признается в слабости он

Отдаст всё, что есть у него,

А гордость останется.

Лев умрёт за любовь

И ничего, что ей нужны птицы в руках

И звери в пушистых мехах

И те, кто привыкли быть на поводках.

Найти бы того, кто сказал

Ту чушь про время и расстояния.

Билет в Барселону в кармане,

Три раза по семьдесят дней.

Все мысли о ней.

И по дорогам в поисках тени,

Чтобы не видел никто,

Как я упаду на колени.

Лев умрёт за любовь,

Но не признается в слабости он

Отдаст всё, что есть у него,

А гордость останется.

Лев умрёт за любовь

И ничего, что ей нужны птицы в руках

И звери в пушистых мехах

И те, кто привыкли быть на поводках.

Я – Лев!

И огонь моей гривы

Лучами касается Солнца.

Мне бы увидеть в её глазах

Хоть каплю тепла.

Но от правды не скрыться...

Я Лев!

І вогонь моєї гриви

Променями торкається Сонця.

Мені б побачити в її очах

Хоч краплю тепла.

Але від правди не втекти...

Я Лев!

Я зухвалий рудий!

Я за друга в будь-яку прірву.

Завжди намагався бути чесним.

Джо, що ж зі мною?

Він знайде у собі сил,

Проходячи, посміхнутися спокійно.

Може, стоїть Вона левових сліз,

Але бачити їх не варто.

Лев помре за кохання,

Але не зізнається у слабкості він

Віддасть все, що є у нього,

А гордість лишиться.

Лев помре за кохання

І нічого, що їй потрібні птахи в руках

І звірі в пухнастих хутрі

І ті, хто звикли бути на повідках.

Знайти б того, хто сказав

Ту нісенітницю про час та відстані.

Квиток до Барселони у кишені,

Тричі по сімдесят днів.

Усі думки про неї.

І по дорогах у пошуках тіні,

Щоб ніхто не бачив,

Як я впаду навколішки.

Лев помре за кохання,

Але не зізнається у слабкості він

Віддасть все, що є у нього,

А гордість лишиться.

Лев помре за кохання

І нічого, що їй потрібні птахи в руках

І звірі в пухнастих хутрі

І ті, хто звикли бути на повідках.

Я Лев!

І вогонь моєї гриви

Променями торкається Сонця.

Мені б побачити в її очах

Хоч краплю тепла.

Але від правди не втекти...