Hubris - Akphaezya

What you dare to name fear is nothing compared

To what makes me sneer…

Old things of warfare!

Fell down the veil: Muzzle of wails!

Hear them scream again the songs of my honor

Melodies of pain… Composed in terror!

My steel plume pen often wrote its score on males

Of your race

Sonorities I used to abuse… To do what?

To do what?

To do what?

to do what?

Face…

While torture was creating new grins

On the face of those who had no more skin…

Guess what we did of bitches pilloried?

After how many men a female bleeds?

Your stench’s rising straight to my soul…

And I’m exalted

Foul wench, you make me lose control…

I’m so excited!

Grabbing, digging deeper in you, that old thrills

To release them… Restart again, again and again

I bury the coffin of all your wills

On which Γ11 piss a hot acid rain

(Nimim:) Leave me… Sir, please!

Let me!

Oh, please…

(Saer:) Never tell anyone my nostalgic moment

Especially your husband, he would ask

For atonement!

Never tell anyone this victory instant…

I’m sure you’ll keep silent

Because it is what we want.

(Nimim:) Old reeks of free hate embalmed

Akphaezya’s fate

Now Inside, deep in me… Legacy of army!

Love, alone when I fall

Will you dive and bring me back

To slow vertigos

If mute, I can’t echo…

(Saer:) What you dare to name fear

Is nothing compared to what makes me sneer…

Old things of warfare!

(Nimim:)Fell down the veil: Muzzle of wails!

Те, що ви смієте назвати страхом, ні з чим не порівнюється

Що змушує мене насміхатися…

Старі речі війни!

Упав завісу: Морда голосів!

Почуй, як вони знову кричать пісні моєї честі

Мелодії болю… Складені в жаху!

Моя сталева ручка часто писала свою оцінку на чоловіках

Вашої раси

Зловживання, якими я зловживав… Що робити?

Що зробити?

Що зробити?

що зробити?

Обличчя…

Поки тортури створювали нові посмішки

На обличчі тих, у кого вже не було шкіри…

Угадайте, що ми робили із сук, яких приморили?

Через скільки чоловіків у жінки йде кров?

Твій сморід піднімається просто до моєї душі…

І я піднесений

Погана дівчина, ти змушуєш мене втрачати контроль…

Я так схвильований!

Хапаючи, копаючи глибше, ці старі відчуття

Щоб звільнити їх… Перезапустіть знову, знову і знову

Я поховаю труну всіх твоїх заповітів

На якому Γ11 мочиться гарячий кислотний дощ

(Німім:) Залиште мене... Сер, будь ласка!

Дозволь мені!

Ой, будь ласка…

(Сер:) Ніколи нікому не розповідай про мій ностальгічний момент

Особливо ваш чоловік, — запитав він

За спокуту!

Ніколи нікому не розповідайте про цю перемогу миттєво…

Я впевнений, що ти будеш мовчати

Тому що це те, чого ми хочемо.

(Німім:) Старий запах бальзамованої ненависті

Доля Акфезії

Тепер всередині, глибоко в мені… Спадщина армії!

Любов, сам, коли я впаду

Чи зануришся і повернеш мене

Щоб уповільнити запаморочення

Якщо вимкнено, я не можу повторити…

(Саер:) Те, що ти смієш назвати страхом

Це ніщо в порівнянні з тим, що змушує мене насміхатися...

Старі речі війни!

(Німім:) Упав завісу: Морда плакання!