Розовый бинт - Агата Кристи

Я - мертвец, я - мертвец, я пою о загробной любви,

О весне.

Тает лед, мое сердце лежит у реки и гниет.

У реки, у реки я молюсь невысоким волнам.

Вот река забурлит, и к моим сумасшедшим рукам принесет

Розовый бинт, что же не ясно?

Розовый бинт - это прекрасно!

Льется река, через века

Приносит вода снова и снова

В руки мои розово-алый бинт

С запахом крови.

Это жизнь, это стыд первозданную песню поет,

И стучит, и стучит в безобразное сердце мое.

Это кровь.

У реки, у реки, на скалистом ее берегу.

Я - мертвец, я - мертвец, проклинаю чужую весну и любовь.

Розовый бинт, что же не ясно?

Розовый бинт - это прекрасно!

Льется река, через века

Приносит вода снова и снова

В руки мои розово-алый бинт

С запахом крови.

Я - мрець, я - мрець, я співаю про потойбічне кохання,

Про весну.

Тане лід, моє серце лежить біля річки та гниє.

Біля річки, річки я молюся невисоким хвилям.

Ось річка завирує, і до моїх божевільних рук принесе

Рожевий бинт, що не ясно?

Рожевий бинт – це чудово!

Льється річка, через століття

Приносить вода знову і знову

В руки мої рожево-червоний бинт

Із запахом крові.

Це життя, це сором первозданну пісню співає,

І стукає, і стукає в моє потворне серце.

Це кров.

Біля річки, річки, на скелястому її березі.

Я - мрець, я - мрець, проклинаю чужу весну і любов.

Рожевий бинт, що не ясно?

Рожевий бинт – це чудово!

Льється річка, через століття

Приносить вода знову і знову

В руки мої рожево-червоний бинт

Із запахом крові.