Два корабля - Агата Кристи

Умирает капитан и уходит в океан,

Оставляя за собой розовую нить.

Он раздавлен и распят, а корабли в порту стоят,

И движения руки хватит, чтобы им поплыть.

Но забыли капитана два военных корабля.

Потеряли свой фарватер и не помнят, где их цель.

И осталась в их мозгах только сила и тоска.

Непонятная свобода обручем сдавила грудь.

И не ясно, что им делать: или плыть, или тонуть.

Корабли без капитана, капитан без корабля,

Надо заново придумать некий смысл бытия.

Нафига?

Капитан без корабля.

Слева - мертвая земля,

Справа - синяя змея, а прямо не пройти.

Мертвецы в гробу лежат, корабли в порту стоят.

И движения руки хватит, чтобы нас спасти.

Потеряли свое "я" два военных корабля:

Позабыли свой фарватер и не помнят, где их цель.

И осталась в их мозгах только сила и тоска.

Непонятная свобода обручем сдавила грудь.

И не ясно, что им делать: или плыть, или тонуть.

Корабли без капитана, капитан без корабля,

Надо заново придумать некий смысл бытия.

Нафига?

Вмирає капітан і йде в океан,

Залишаючи за собою рожеву нитку.

Він розчавлений і розіп'ятий, а кораблі в порту стоять,

І руху руки вистачить, щоб попливти.

Але забули капітана два військові кораблі.

Втратили свій фарватер і не пам'ятають, де їхня мета.

І залишилася в їхніх мізках лише сила та туга.

Незрозуміла свобода обручем стиснула груди.

І не ясно, що їм робити: чи плисти, чи тонути.

Кораблі без капітана, капітан без корабля,

Треба заново придумати сенс буття.

Нафіга?

Капітан без корабля.

Зліва - мертва земля,

Справа – синя змія, а прямо не пройти.

Мерці в труні лежать, кораблі в порту стоять.

І руху руки вистачить, щоби нас врятувати.

Втратили своє "я" два військові кораблі:

Забули свій фарватер і не пам'ятають, де їхня мета.

І залишилася в їхніх мізках лише сила та туга.

Незрозуміла свобода обручем стиснула груди.

І не ясно, що їм робити: чи плисти, чи тонути.

Кораблі без капітана, капітан без корабля,

Треба заново придумати сенс буття.

Нафіга?