Насилие - Агата Кристи

Тихо в ночи,

Слышен только тоненький свист,

Радостный хруст,

Жалобный плач.

Это плети свистят,

Это чьи-то кости хрустят,

В мёртвых руках,

На чёрных зубах.

Это плачет Белоснежка — вот оно, пришло,

Всё, что только снилось очень глубоко.

Плачет Белоснежка, стонет Белоснежка,

И, сама не замечая, странно улыбается себе.

Слёзы горькие глотая, выпивая кровь.

Насилие!

Синие губы

Сосут её кровь.

Она холодна,

Как оранжевый сок.

Чёрные цепи

Давят на грудь.

Железные рты

Пьют её боль.

Тихо вночі,

Чути тільки тоненький свист,

Радісний хрускіт,

Жалобний плач.

Це батоги свистять,

Це чиїсь кістки хрумтять,

У мертвих руках,

На чорних зубах.

Це плаче Білосніжка — ось воно, прийшло,

Все, що тільки снилося дуже глибоко.

Плаче Білосніжка, стогне Білосніжка,

І сама не помічаючи, дивно посміхається собі.

Сльози гіркі ковтаючи, випиваючи кров.

Насильство!

Сині губи

Смокчуть її кров.

Вона холодна,

Як помаранчевий сік.

Чорні ланцюги

Тиснуть на груди.

Залізні роти

П'ють її біль.