Корвет уходит в небеса - Агата Кристи

Треснув, лопается вена.

Черная река.

По реке плывут деревья, сны и облака.

Мы плывем, среди деревьев никого живого нет.

Только волны воют нам в ответ.

Корвет уходит в небеса.

Здесь так волшебно и опасно.

Во сне, но из другого сна.

Во сне у сумасшедшей сказки.

Капитан кричит: Проклятье, тысяча чертей!

И зубами отрывает голову с плечей.

Голова упала в небо, небо в голову дало,

И пошло, пошло, пошло, пошло

Тріснувши, лопається вена.

Чорна річка.

Рікою пливуть дерева, сни і хмари.

Ми пливемо, серед дерев нікого живого немає.

Тільки хвилі виють нам у відповідь.

Корвет іде в небеса.

Тут так чарівно і небезпечно.

У сні, але з іншого сну.

У сні у божевільної казки.

Капітан кричить: Прокляття, тисяча чортів!

І зубами відриває голову з плечів.

Голова впала в небо, небо в голову дало,

І пішло, пішло, пішло, пішло