Извращение - Агата Кристи

Мы слишком люди, мы слишком любим,

Не видя света других планет.

А где-то космос считает звезды,

А звездам счета навеки нет!

Не люби меня, нет, не люби меня.

Будь со мною грубее, активнее.

Не проси у меня ты прощения,

Соверши надо мной извращение.

Всегда так будет: те, кто нас любит

Нам рубят крылья и гасят свет.

И мстит нам космос: уводит звезды

Туда, где людям дороги нет.

Отпусти нас туда, не люби меня.

Будь со мною грубее, активнее.

Не проси у меня ты прощения,

Соверши надо мной извращение.

И ты поймешь сама радости кнута.

Через боль и грусть ты узнаешь путь,

Ты узнаешь путь искупления.

Извращение, извращение.

Ми дуже люди, ми дуже любимо,

Не бачачи світла інших планет.

А десь космос вважає зірки,

А зірок рахунки навіки немає!

Не люби мене, ні, не люби мене.

Будь зі мною грубіше, активніше.

Не проси у мене ти прощення,

Зроби наді мною збочення.

Завжди так буде: ті, хто любить нас

Нам рубають крила і гасять світло.

І мститься нам космос: веде зірки

Туди, де людям дороги нема.

Відпусти нас туди, не люби мене.

Будь зі мною грубіше, активніше.

Не проси у мене ти прощення,

Зроби наді мною збочення.

І ти зрозумієш сама радості батога.

Через біль і тугу ти дізнаєшся шлях,

Ти дізнаєшся шлях спокути.

Перекручування, спотворення.